Дружба Васі з дітьми підземелля багато чого навчила маленького хлопчика з багатої сім’ї. Випадково пізнавши таємницю підземелля, Вася побачив зовсім інше життя. Він уперше побачив дітей, що не мали дому, часом просто голодували, а коли їм перепадала ситна їжа, то сумніву не лишалося – це було вкрадене.
Але в чомусь вони, бідно зодягнені, нещасні, були багатші за нього – вони мали справжнє родинне тепло. Валеку ніхто не заважав гратися з маленькою Марусею і турбуватися про неї, в той час як Васю нянька проганяла від сестрички Соні.
Тибурцій
У цій дивній, на перший погляд, маленькій родині існували свої принципи, і Валек вмер би, але не зрадив їх. Він не зміг би простягти руку на вулиці і ніколи б не украв у своїх, не зрадив би їхньої довіри.
Вася міг тільки заздрити їм, але Валек і Тибурцій відкрили йому очі на його власного батька. Вася з подивом почув, що багато хто в місті, навіть люди, що стоять поза законом, поважають суддю за конкретні вчинки, за справедливе ставлення до людей. Вася ніби новими очима дивився на власного
Хлопець подорослішав, він навчився не просто співчувати і допомагати чим міг – він навчився захищати свою таємницю. Коли Маруся важко захворіла від “сірого каменя” і вже на вставала, радіючи Васиним іграшкам, хлопець приніс їй ляльку сестри – пам’ять покійної матері. Як вдома не погрожували, намагаючись дізнатися про ляльку, Вася не видав друзів.
Хлопець краще б вмер, але не розповів би про місце, де його розуміли і любили.
Тибурцій, з’явившись у критичну мить, пояснив судді, що довелося пережити його синові, і суддя ніби заново пізнав свого Васю. Таким сином він міг би пишатися.
Бажаючи допомогти Тибурцію і Валеку грішми, суддя передає їх саме Васею зі словами: “Передай, що я прошу прийняти ці гроші від тебе”. Він поважає свого сина і його друзів – на рівних.
Може, в той час і доросла людина – справедливий суддя чогось навчився. Навчився не приховувати від дитини “непарадні” боки життя і не буде приховувати власного серця від сина.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)