Лев Толстой 1828 – 1910
Скарбниця філолога
РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР”
Чарівність і повнота життя.
Наташа Ростова і Мар’я Болконська
“Чому ж цей роман називається “Війна і мир”?.. Автор змальовує нам безперервну війну, а мир коли ж буде?” – дивувався анонімний рецензент “Петербурзької газети” (1880). Війна і мир як універсальна антитеза планетарного життя осмислена Толстим у руслі уявлень про “два світи”: світ, що існує, і світ належний. Світ, що існує, – це життя людей з повсякденною суєтою, нерозумінням,
Світ належний – це бажане існування людства на засадах добра, любові, справедливості, взаєморозуміння. “Явище війни” входить до складу поняття “світ (російською – “мир”), що існує”.
Почуття повноти існування, радості буття властиве багатьом героям роману, але є персонаж, дух оптимізму в якому втілено найяскравіше. Це, безумовно, Наташа Ростова. Її образ немов випромінює тепло й світло. Так сприймає героїню Андрій Болконський. “Весь світ розділений для мене на дві половини: одна – вона і там усе щастя, надія, світло; інша половина – усе, де її немає, там усе смуток
Улюблена героїня письменника зображена у світлі ідеалів автора, його уявлень про жіночу красу, сімейне щастя, материнство.
Щирість, простодушність, емоційність, навіть стихійність життєрадісної вдачі Наташі немов урівноважуються спокійним, стриманим, розважливим характером княжни Мар’ї Болконської. Це, так би мовити, – інший бік того самого ідеального жіночого образу в романі. Духовний аристократизм княжни Мар’ї грунтується на переконанні в тому, що сенс життя полягає не в розкритті потаємних глибин власної особистості, а в неухильному виконанні обов’язку.
В образі Мар’ї Болконської втілено толстовське тлумачення обов’язку як найпершої, найголовнішої із “справжніх чеснот”.