БРАНИСЛАВ НУШИЧ
(1864-1938)
Бранислав Нушич народився в Белграді. Спершу він навчався в гімназії в Смедереві, а потім у Белградському університеті. Після закінчення навчання тривалий час не міг знайти роботу. З юних років Нушич відчував величезну любов до театру і навіть написав кілька п’єс, які розігрував разом з товаришами.
Першою “справжньою” п’єсою стала сатирична комедія “Народний депутат”, в якій висміювалися вибори й тогочасні депутати. Поставлено її було тільки через 13 років, а опубліковано – через 40. Аналогічна
Ці та інші комедії були написані під великим впливом Миколи Васильовича Гоголя.
1887 р. Нушич публікує вірш “Два раби”, в якому влада побачила “образу його величності короля”, за що автора було ув’язнено. Після виходу з в’язниці Нушич удостоюється “милостивої” аудієнції короля. Невдовзі після цього його відправляють служити чиновником дипломатичної служби до Турецької імперії, що фактично дуже нагадувало заслання.
1924 р. Нушич створює
Незвичайність “Автобіографії” полягає в тому, що вона являє собою своєрідний сплав точних документальних даних і сатиричної фантазії. Найдивовижніше, мабуть, те, що цей сатиричний твір водночас і справді є… автобіографією письменника, яка з документальною точністю відтворює деякі головні віхи раннього періоду життя письменника.
Останній період творчості Нушича – “Пані міністерша”, “Містер Долар”, “Засмучена рідня”, “Покійник” – теж пройшов під знаком безсмертних сатиричних традицій Гоголя.