Овіяний легендами за життя, кальницький (вінницький) полковник, видатний діяч періоду боротьби проти шляхетської Польщі, Іван Богун залишається легендарним і понині. Незвичайна доля цієї людини викликає пошану нащадків.
У 1648 році Іван Богун очолював Вироби майстрів XIX ст.: а) металеві люльки; б) порохівниці (Станіславська обл.) Талант полководця й особисту хоробрість Богун виявив у Берестецькій битві 1651 року.
Татарське військо, очолюване ханом Ісламом-Гіреєм III, спочатку виступало союзником селянсько-козацької армії, а потім залишило
Козаки, обравши наказним гетьманом Івана Богуна, мужньо боролися. Завдяки лицарським якостям, досвіду Богун вивів українське військо з оточення. Пізніше були оборона Умані (1654-1655), Охматівська битва, де було розгромлене польське військо на чолі з С. Чернецьким.
У 1659 році полковник підняв повстання на Правобережній Україні. У 1662 році польська влада кинула Івана Богуна до Марієнбурзької фортеці.
Наступного року польський король Ян Казимир, гідно оцінюючи талант полководця, звільнив Богуна і віддав під його команду козацькі полки з метою здійснення походу на Лівобережну Україну. Трагічно закінчився життєвий шлях полковника. На початку 1664 року Богун був звинувачений у зраді й розстріляний біля Новгорода-Сіверського.