І. Нечуй-Левицький… Чи знайдеться в Україні людина, яка не чула цього імені? Мабуть, ні! Велика творча спадщина Івана Семеновича багатопроблемна, а одне з почесніших місць посідає соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”.
У конкретних яскравих епізодах письменник довів, що в умовах капіталістичної дійсності спотворюються людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення через бездуховність та егоїзм селянина, для якого головним стає власність.
Чому виникають сварки в одній сім’ї, а потім тривають справжні баталії
Голова родини – Омелько Кайдаш. Цей великий трудівник на все життя залишився затурканим, забобонним; Батько поступово втрачає авторитет у синів, а одна з причин – пияцтво. Але ж яке велике горе було в нього? Ніякого! Омелько Кайдаш не хоче стати прикладом для своїх синів.
Батько постійно подавав їм уроки егоїзму. Ось приклад. Дорога в село йшла коло Кайдашевого городу. Вона спускалася з крутого пагорбка, де часто перекидалися вози, ламалися осі, проте ніхто не брався полагодити дорогу. Кайдаш роздумує: “Як ті люди їздили
Усі чекають дива, щоб хтось прийшов і розкопав шлях. Навіть Карпо каже: “Як хтось копирсне, то й я копирсну скільки там разів”. Егоїзм і бездуховність тут ідуть поруч. Боротьба за власність притупила родинні почуття. Насіння бездуховності дало здорові та міцні паростки в душі не тільки Карпа, а й Лавріна.
Обидва брати працьовиті, охоче йдуть на заробітки, щоб завести своє господарство, але нехтують моральними принципами: не поважають матері, не слухають батька, принижують одне одного. їм нічого не варто образити жінку – дружину. У таких умовах не може розквітнути сімейне щастя.
З Лавріна виходить такий самий егоїст, незважаючи на те, що на початку твору автор змальовує його лагідною та щедрою людиною. Він звикає до сварок, наслідуючи старшого брата. Грубість та егоїзм у нього стали помітними не менше, ніж у Карпа.
І не дивно, що в цій родині були такі сини, бо вродитися такими було в кого. Мати – стара Кайдашиха – сварлива і деспотична жінка. “Вона довго терлася коло панів і набралась од них трохи панства”, – так напише про неї І. Нечуй-Левицький. Вплив панів зробив з Марусі “осавула” у стосунках з невістками. Вона може знеславити Мотрю, перебільшуючи її провини або просто вигадуючи щось від себе.
А Мелашку з самого початку незлюбила, тому що її батьки були бідними. Ворогуючи з невістками, Кайдашиха щоразу потрапляє і в смішні, і в трагічні ситуації. Сварки увійшли в її щоденне життя. Отакий приклад мати подавала своїм синам і невісткам. Ми в неї не бачимо ніякої любові до онуків; називаючи їх “злюками” та “вовченятами”, горе-бабуся виносить собі вирок – бездуховність має бути покарана.
Читачам не жаль Кайдашихи, вони їй не співчувають!
Навколишня дійсність з її законами так чи інакше впливає на людину, формує її світогляд, світобачення, світорозуміння. Тільки сильна натура у змозі не підкорятися суворим законам життя. Та, на жаль, таких людей менше.
А вони так потрібні нам сьогодні!
(2 votes, average: 4.50 out of 5)