І варіант
Влітку наша родина виїздить “кудись ближче до природи”, як говорять мої батьки. Я не уявляю собі літнього відпочинку без річки, моря, лісу… Що б сталося, якби всі люди були приречені на вічне проживання у величезному місті, де б не було жодного дерева, зеленої травички та співу пташок. Мабуть, це було б жахливо! Зрозуміло, що розвиток цивілізації – це добре.
Але з іншого боку, скільки знищується природних ресурсів! Адже всьому має бути межа. Наше місто з кожним днем стає все кращим: з’являються нові сучасні будівлі,
Сьогодні багато говорять про екологічну загрозу людству. Чим ми дихаємо? Найдивнішим є те, що в цьому винна сама людина.
Якщо ми сьогодні не замислимось серйозно над екологічними проблемами, то самі себе і знищимо. Мені пригадується вірш Володимира Бровченка “Два хлопчики”. Один з хлопчиків сприймає ліс у вигляді дров, а інший – у вигляді світла:
Два хлопчики… І ліс так пильно в вічі
Дививсь сусідам димокурних труб.
Він ще не знав, хто буде тут лісничим:
Чи садівник життя, чи дроворуб…
Так хотілося б, щоби кожен із нас був “садівником життя”, а не “дроворубом”.