“БАТЬКИ Й ДІТИ” ТУРГЕНЄВ. Написання роману “Батьки й діти” збіглося з найважливішими реформами 19 століття, а саме скасуванням кріпосного права. Століття знаменувало собою розвиток промисловості й природних наук.
Розширився зв’язок з Європою. У Росії стали приймати ідеї західництва. “Батьки” дотримувалися старих поглядів
Молоде покоління привітало скасування кріпосництва й реформи. Базарів, нігіліст, представляє “нових людей”, як головний супротивник йому протипоставлений Павло Петрович Кірсанов. Павло
Закінчив пажеський корпус. Мав пртивное гарну особу, юнацьку стрункість
Аристократ, англоман, був сміхотливий, самовпевнений, сам себе балував. Живучи в селі в брата, зберіг аристократичні звички. Базарів онук дячка, син повітового лікаря. Матеріаліст, нігіліст.
Говорить він”ледачим, але мужнім голосом”, хода “тверда й стрімко смілива”.
Говорить ясно й просто. Важливими рисами світогляду Базарова є його атеїзм і матеріалізм. Він “володів особливим умінням збуджувати до себе довіра в людях нижчих, хоча він ніколи не потокал їм і обходився з ними недбало”.
Погляди
Павло Петрович, довідавшись, що Євгеній буде гостювати в них, запитав: “Цей волосатий?” А Базарів увечері помітив Аркадію:”А чудоковат у тебе дядько”. Між ними завжди виникали протиріччя. “У нас ще буде сутичка із цим лікарем, я це передчуваю”,-говорить Кірсанов
И вона відбулася. Нігіліст не обгрунтовано доводив необхідність заперечення як способу життя й природно, у силу своєю низкою филосовской культури, натрапляв на логічно вірні висновки супротивника. Це й було основою ворожості героїв. Молодь прийшла руйнувати й викривати, а побудовою займеться хтось дру+ гой.”Ви все заперечуєте, або, виражаючись вірніше, ви все руйнуєтеся
Так адже потрібно й будувати”,-говорить Євгенію Кірсанов. “Це вже не наша справа. Спершу потрібно місце розчистити”,-відповідає Базарів
Або на питання, що ж ви заперечуєте, пішов коротку відповідь:”Всі”.Вони сперечаються про поезію, мистецтво, філософію. Базарів вражає й дратує Кірсанова своїми холоднокровними думками про заперечення особистості, усього духовного. Але все-таки, як би правильно не мислив Павло Петрович, у якімсь ступені його подання застаріли
Тим більше, його супротивник має приимущества:новизна думок, народу він ближче, адже тягнуться ж до нього двірські люди. Безумовно, принципи й ідеали батьків відходять у минуле. Особливо наочно це показано в сцені дуелі Кірсанова і Євгенія
“Дуель, писав Тургенєв, уведена для наочного доказу порожнечі элигантно-дворянського лицарства, виставленого преувеличенно комічним”. Але з думками нігіліста теж погодитися не можна. Любов до Одинцової викликала остаточну поразку його поглядів, показала неспроможність ідей
Наприкінці роману герой умирає від зараження трупною отрутою. Природа бере своє. Після цих міркувань хочу не погодиться із зауваженням И. Рєпіна: “З літератури два герої як зразки для наслідування переважали в студентстві. Базарів і Рахматов.” Помоему, не всякий захотів би взяти собі в зразок такої людини, як Базарів
Роман розкриває жорстокий і складний процес ламання колишніх соціальних відносин. Цей процес став у романі, як руйнівна стихія, що міняє звичний плин життя. Тургенєв так будує роман, що нігіліст і Павло Кірсанов увесь час перебувають у центрі уваги. Сучасники гостро реагували на появу добутку
Реакційна печатка обвинуватила письменника в запобіганні перед молоддю, демократична дорікала автора в наклепі на молоде покоління. Однак роман “Батьки й діти” мав бешенный успіх у російських літературних колах.#