Артур Ігнатіус Конан Дойль
(1859-1950)
Життя і творчість
Артур Ігнатіус Конан Дойль народився 22 травня 1859 року в столиці Шотландії м. Единбурзі на Пікарді-плейс у родині художника й архітектора. Його батько Чарльз Алтамонт Дойль одружився у віці двадцяти двох років з Мері Фолі, молодою жінкою сімнадцяти років у 1855 році. Мері Дойль мала пристрасть до книг і була головним оповідачем у родині, і тому Артур дуже зворушливо згадував про неї. На жаль, батько Артура був хронічний алкоголік і тому родина іноді бідувала, хоча він і був, за
У дитинстві Артур багато читав, маючи зовсім різнобічні інтереси. Його улюбленим автором був Майн Рід, а улюбленою книгою – “Мисливці за скальпами”.
Після того, як Артур досяг дев’яти років, багаті члени родини Дойль запропонували оплачувати його навчання. Протягом семи років він повинен був ходити в школу-інтернат єзуїтів в Англії в Ходдер. Через два роки Артур з Ходдера перебрався в Стоуніхерст (велика закрита католицька школа в Ланкаширі).
Умови перебування там були досить важкими і суворими.
Але саме протягом цих важких років у школі-інтернаті
На останньому році навчання він видає журнал коледжу і пише вірші. Крім того, він займався спортом, переважно крикетом, у якому він досяг гарних результатів. Він вирушає в Німеччину у Фельдкірх учити німецьку мову, де продовжує із захопленням займатися спортом: футбол, футбол на ходулях, катання на санках. Улітку 1876 року Дойль їде додому, але по дорозі заїжджає в Париж, де живе кілька тижнів у свого дядька.
Таким чином, у 1876 році він одержав освіту і був готовий до зустрічі зі світом і бажав заповнити деякі з недоліків його батька, що на той час став божевільним.
Традиції сімейства Дойль диктували займатися аристократичною кар’єрою, але все-таки Артур вирішив зайнятися медициною. Це рішення було прийнято під впливом доктора Браєна Чарльза, статечного, молодого квартиранта, якого мати Артура взяла, щоб хоч якось зводити кінці з кінцями. У жовтні 1876 року Артур стає студентом медичного університету, перед цим зіштовхнувшись ще з однією проблемою – він не одержав заслуженої ним стипендії, що так була потрібна йому і його родині. Навчаючись, Артур зустрічався з багатьма майбутніми авторами, такими як Джеймс Баррі і Роберт Луї Стівенсон, що відвідували університет. Але найбільший вплив на нього мав один з його викладачів, доктор Джозеф Белл, що був майстром спостережливості, логіки, висновків і виявлення помилок.
У майбутньому він стане прототипом Шерлока Холмса.
Навчаючись, Дойль намагався допомогти своїй родині, що складалася із семи дітей, і заробляв гроші у вільний від навчання час, який викроював шляхом прискореного вивчення дисциплін. Він працював і аптекарем, і помічником різних лікарів…
Дойль багато читав і через два роки після закінчення освіти вирішив спробувати себе в літературі. Навесні 1879 року він пише маленьке оповідання “Таємниця долини Сасса”, що публікується в “Chamber’s Journal” у жовтні 1879 року. Оповідання виходить дуже скороченим, що засмучує Артура, але отримані за нього гроші надихають його писати далі. Він надсилає ще кілька оповідань, які вдається опублікувати в цьому ж році в журналі “London Society”, і він розуміє, що так він теж може заробляти гроші.
Здоров’я його батька погіршується, і його поміщають у психіатричну лікарню, Дойль стає єдиним годувальником своєї родини. У 20-річному віці, навчаючись на третьому курсі університету, у 1880 році, Артур приймає пропозицію друга Клода Аугуста Курр’є і йде працювати хірургом на китобої “Надія” під командуванням Джона Грея в районі Північного полярного кола. Спочатку “Надія” зупинилася біля берегів острова Гренландія, де бригада перейшла до полювання на тюленів.
Молодий медичний студент був вражений побаченим звірством. Але наступне полювання на кита вже зачаровувало його. Ця пригода знайшла місце в його першій історії про море “Капітан Полярної Зірки”.
Без великого ентузіазму Конан Дойль повернувся до занять восени 1880, проплававши в цілому 7 місяців.
У 1881 році після закінчення Единбургського університету і одержавши ступінь бакалавра медицини і ступінь магістра хірургії Артур стає корабельним лікарем на судні “Mayuba”, що ходило між Ліверпулем і західним узбережжям Африки. Плаваючи, він побачив Африку настільки ж огидною, як Арктику звабною. Тому він іде з корабля у середині січня 1882 року і перебирається в Англію в Плімут. Тут протягом 6 місяців Дойль спільно працює з Каллінгуортом, ці перші роки практики добре описані в його книзі “Листи Старка Монро”.
Але через розбіжності Дойль їде в Портсмут (липень 1882 року), де відкриває свою першу практику. Спочатку клієнтів не було, і тому в Дойля з’являється можливість присвятити свій вільний час літературі.
Щоб якось допомогти своїй матері, Артур запрошує пожити в себе свого брата Іннеса, що скрашує сірі будні лікаря, із серпня 1882 до 1885 року (Іннеса їде вчитися в закриту школу в Йоркширі). Протягом цих років Дойль розривається між літературою і медициною.
В один з березневих днів 1885 року доктор Пайк, його друг і сусід, запросив Дойла дати консультацію з приводу хвороби Джека Хоукінса. У нього був менінгіт, і він був безнадійний. Артур запропонував помістити його у свій будинок для постійного нагляду за ним, але через кілька днів він помер.
Але ця смерть дозволила познайомитися з його сестрою Луїзою Хоукінс, з якою Артур згодом одружився.
Після одруження Дойль активно займається літературою і хоче зробити її своєю професією. Він друкується в журналі “Корнхілл”. Одне за іншим виходять його оповідання: “Повідомлення Хебекука Джексона”, “Довге небуття Джона Хаксфорда”, “Кільце Тота”. Але Дойль хоче, щоб його помітили, а для цього необхідно написати щось більш серйозне. І от у 1884 році він пише книгу “Торговий дом Гердлстонс”. Але, на превеликий жаль, вона не зацікавила видавців.
У березні 1886 року Конан Дойль почав писати роман, що приніс йому популярність. Після багаторазових спроб надрукувати роман, коли щоразу йому відмовляли, Дойль погоджується на умови добродіїв Уорда, Локки і КО°: роман вийде не раніше наступного року, гонорар за нього становитиме 25 фунтів, а автор передасть видавництву усі права на твір. Дойль знехотя погоджується, тому що хоче, щоб його перший роман був відданий на суд читачів. І ось двома роками пізніше цей роман був виданий у тижневику Бітона за 1887 рік під назвою “Етюд у багряних тонах”, який познайомив читачів із Шерлоком Холмсом (прототипи: професор Джозеф Белл, письменник Олівер Холмс) і доктором Ватсоном (прототип майор Вуд), що стали незабаром знаменитими.
Окремим виданням роман вийшов на початку 1888 року і був проілюстрований малюнками батька Дойля – Чарльза Дойля.
Незважаючи на літературний успіх і процвітаючу медичну практику, гармонійне життя сімейства Конан Дойль, розширене народженням доньки Мері, було неспокійним. Наприкінці 1890 року під впливом німецького мікробіолога Роберта Коха і Малькольма Роберта він вирішує, залишити практику в Портсмуті і їде разом із дружиною залишивши дочку Мері в бабусі, у Відень, де хоче спеціалізуватися в офтальмології, щоб надалі знайти роботу в Лондоні, але, зіштовхнувшись зі спеціалізованою німецькою мовою і провчившись 4 місяці у Відні, розуміє, що час згаяно марно. Дойль відвідує Париж і спішно повертається в Лондон, де відкриває практику на вулиці Upper Wimpole. Практика успіху не мала, але в цей час пишуться короткі оповідання. Так поступово створюється образ Шерлока Холмса, головного героя цих оповідань, які публікуються у журналі “The Strand”.
У травні 1891 р. після одужання від грипу, Дойль вирішив залишити медичну практику і присвятити себе літературі. У 1892р. Дойль пише оповідання “Уцілілий з 15-го року”, що успішно ставиться в багатьох театрах. У 1893 p., після поїздки з дружиною у Швейцарію і відвідування Райхенбахського водоспаду, незважаючи на загальні прохання, імпульсивний автор вирішив покінчити з образом Шерлока Холмса.
У результаті – двадцять тисяч передплатників відмовилися від передплати журналу “Стренд”, а Дойль пише кращі, на його думку, романи: “Вигнанці”, “Велика тінь”. Тепер, звільнений від медичної кар’єри і від вигаданого героя, що гнітив його і заступив те, що письменник вважав більш важливим, Конан Дойль заглиблюється в більш інтенсивну діяльність.
Через захворювання дружини на туберкульоз подружжя перебирається в Давос, розташований в Альпах. З 1893 до 1906 року у Давосі Дойль активно займається спортом, пише оповідання про бригадира Жерара, основані, головним чином, на книзі “Листи Старка Манро”. Він довго був притягнутий до спіритизму, приєднання його до Society for Psychical Research розглядалося публічною заявою його віри в окультизм. Дойлю пропонується прочитати в Сполучених Штатах ряд лекцій.
Він читає лекції більш ніж у ЗО містах Сполучених Штатів. Ці лекції мали успіх, але сам Дойль сильно від них утомився. На початку 1895 року він повертається в Давос.
У цей же час у журналі “The Strand” починається публікація перших історій “Подвиги бригадира Жерара” і відразу ж у журналу збільшується кількість передплатників.
У грудні 1899року починалася англо-бурська війна, і Конан Дойль як лікар відпливає в Африку. Протягом кількох місяців перебування там він бачив більшу кількість солдатів, померлих від лихоманки, тифу, ніж від військових поранень. Написана ним книга “Велика бурська війна” – це п’ять сотень сторінок хроніки – була видана у жовтні 1900, була шедевром військової вченості. Це було не тільки повідомлення з війни, але також високо інтелектуальний коментар щодо деяких з організаційних недоліків Британських сил у той час.
Після цього пішов у політику, балотуючись на місце в Central Edinburgh. Але через обвинувачення в католицизмі він потерпів поразку, хоча зрадів цьому більше, ніж якби виграв.
У 1902 році Дойль закінчує роботу над ще одним великим твором про пригоди Шерлока Холмса – “Собака Баскервілів”. І майже одразу ж з’являються чутки про те, що автор цього гучного роману украв ідею у свого друга, журналіста Флетчера Робінсона. Ці розмови тривають і по сьогодні.
У 1902 р. Король Едвард VII надає лицарський титул Конан Дойлю за послуги, зроблені Королівству під час англо-бурської війни. Дойля обтяжують оповідання про Шерлока Холмса і бригадира Жерара, тому він пише роман “Сер Найджел”, який, на його думку, “…є високим літературним досягненням…” Література, турбота про Луїзу, залицяння за Джеан Лекі настільки обережно, наскільки можливо, граючи в гольф, водячи швидкі автомобілі, літаючи на повітряних кулях, на літаках, *- таке життя не задовольняє Конан Дойла. Він знову йде в політику в 1906 p., але і цього разу зазнає поразки. Після того, як дружина померла на його руках, Конан Дойль перебуває в депресії багато місяців. Він намагається допомогти комусь, хто перебуває в гіршому становищі, ніж він.
Продовжуючи оповідання про Шерлока Холмса, він входить у контакт зі Скотланд-Ярдом, щоб указати на помилки правосуддя. Це допомагає виправдати молоду людину на ім’я Джордж Едалджі, який був засуджений за те, що зарізав безліч коней і корів. Конан Дойль довів, що зір Едалджі був настільки поганим, що злочинець не зміг би зробити цю жахливу справу.
Едалджі, котрий устиг відсидіти частину визначеного йому строку, було звільнено.
Після дев’яти років таємного залицяння Конан Дойль і Джеан Лекі одружуються. Дойль щасливий з новою дружиною й активно починає працювати, значно покращивши своє матеріальне становище. За кілька років Дойль ставить на сцені “Пістряву стрічку”, “Родні Стоун”, “Окуляри долі”, “Подвиги бригадира Жерара”. У 1910 році Дойль публікує книгу “Злочин у Конго” про звірства, що чиняться в Конго бельгійцями.
Написані ним “Загублений світ” та “Отруєний пояс” мали успіх не менший, ніж “Шерлок Холмс”.
У травні 1914 р. сер Артур разом з дружиною і дітьми вирушає провести інспекцію Національного заповідника в Джесіер-парку в північній частині Скелястих гір (Канада). У Канаді Дойль читає низку лекцій. Тривалий час Конан Дойль був переконаний у майбутній війні з Німеччиною. Дойль читає книгу Бернарда “Німеччина і наступна війна”, розуміє всю серйозність ситуації і пише статтю “Англія і наступна війна” (1913 p.). Але його попередження оцінювалися як фантазії.
Перед початком війни (у серпні 1914 року) Дойль вступає в загін добровольців, що є цілком цивільним і створювався на випадок вторгнення ворога на територію Англії.
Це цікаво!
Дойль мислив не лише як політик, а й як інженер. Під час війни Дойль також вносить пропозиції щодо захисту солдатів і пропонує щось схоже на збрую, тобто наплічники, а також пластини, що захищають найважливіші органи.
Після такого життя важко зрозуміти, чому письменник відступив в уявний світ наукової фантастики і спіритизму. Але Конан Дойль не був людиною, що вдовольняється мріями і побажаннями; він мав потребу в тім, щоб змусити їх збутися. Преса глузувала з нього, духівництво не схвалювала його дій.
Але ніщо не могло утримати його.
Наступні поїздки в Америку (1922, 1923 p.), Австралію (1920 р.) і в Африку були також схожі на психічні хрестові походи. У1926 р. він пише “Коли земля вигукнула”, “Країна туманів”, “Дезінтеграційна машина”. Восени 1929 року Дойль вирушає в останній тур Голландією, Данією, Швецією і Норвегією.
Він був уже серйозно хворий На ангіну.
У1930 році, вже прикутий до постелі, він здійснив свою останню подорож. Він підвівся і пішов у садок. Коли його знайшли, він лежав на землі, одною рукою стискаючи землю, другою тримаючи білий пролісок. Артур Конан Дойль вмер 7 липня 1930 року.
Його останні слова перед смертю були адресовані його дружині. Він прошепотів: “Ви чудові”.
На могилі письменника викарбувані слова, заповідані їм особисто:
“Меня не упоминайте с укоризной,
Если я увлек рассказом хоть немного,
И мужа, насмотревшегося жизни,
И мальчика, перед кем еще дорога…”
(2 votes, average: 3.50 out of 5)