АНТИ (ВЕЛЕТНІ, ДУЖІ). 1. Первісна назва воїнів (першокозаків) давньоукраїнських племен, що заселяли Іллірію та інші території стародавньої Італії, Греції тощо. Про популярність антів свідчать старовинні топоніми: давньоукраїнське войовниче плем’я з-над Росі ВОВКИ, заселивши в II тисячолітті до н. є. узбережжя Тиренського моря, одне зі своїх міст, як свідчить Тіт Лівій, назвало АНТИ (Апііит). Під час заснування Риму один з його пагорбів було названо Апіораііз (поле Анта) і т. п.
Наскільки анти – люди надзвичайної фізичної сили й високої духовності
2. Об’єднання давньоукраїнських племен, що в III – VIII ст. н. є. утворило могутню, стабільну і першу в історії українського народу об’єднану Українську державу, яку арабські мандрівники називали ОРАТАНІЄЮ (Артанією, Ратанією).
Період Антської держави (Антії-України) археологи пов’язують з розвитком ЧЕРНЯХІВСЬКОІ КУЛЬТУРИ, тобто з розквітом стародавньої української етнокультури. Зокрема, за часів Антії-України великого розквіту
А. займалися орним землеробством (з застосуванням залізного плуга), осілим тваринництвом, мисливством, рибальством.
За дослідженнями М. Брайчевського, високого рівня досягли народні промисли, ремесла – залізоробне, гончарне (із застосуванням гончарного круга), гутне виробництво та ін. Розвивався залізорудний промисел, металургійна справа (з застосуванням домниць). Особливого розквіту набуло ужиткове мистецтво, надто – ткацтво, золотарство, мосяжництво, різьба по дереву й по кості і т. д.
За Антської держави панує індивідуальне землекористування та приватне землеволодіння. Розвивається приватне господарство.
Широкого розвитку набуває торгівля на основі грошового обігу. Налагоджуються міцні економічні стосунки з зарубіжжям – передусім з арабськими країнами, Римом, Візантією, Грецією та Єгиптом. Зовнішня торгівля сприяла збагаченню і зміцненню Антської держави.
Для державного устрою антів характерне гармонійне поєднання автократії і демократії: законодавчою владою є віче, виконавчою – цар (рекс) і воєводи на місцях.
За адміністративно-територіальним устроєм Антська держава була першою в історії стародавньої УКРАЇНИ унітарно-централізованою державою, що дозволило об’єднати всі давньоукраїнські племена від Венедського (Балтійського) до моря Євксинського (Чорного) та від Лаби (Ельби) і Одру (Одеру) до Дону. Столицею Антії-України був Київ.
За описом Прокопія Кесернійського, анти мали потужну військову організацію, що могла виставити 100-тисячне військо.
Одним з найвідоміших і найславетніших державних діячів Антії-України був цар БОЖ (IV ст. до н. є.), історична заслуга якого – в об’єднанні давньоукраїнських племен (укрів, росів, полян, деревлі н. сіверців, уличів, тиверців та ін.) у міцну всеукраїнську спільноту. Це дало можливість Божеві зупинити навалу готів (об’єднання давньогерманських племен) і вщент розгромити готське військо на чолі з королем Вінітарієм (385 р. н. є.). Готи змушені були платити антам данину. За кілька років після поразки Вінітарій пішов на підступність і запросив Божа та його соратників на бенкет миру.
Бож повірив у щирість готського короля і прибув з усіма своїми воєводами та синами.
Під час бенкету Божа та його сімдесят воєвод і синів підступно та віроломно схопили і розіп’яли на хрестах, що їх виставили на дорогах Антії-України. В той же час Вінітарій з військом захопив Київ і назвав його Данапрштадтом.
Проте окупація готів тривала 8 місяців.
Боротьбу проти віроломних ворогів очолили ВОЛХВИ. Навесні 391 року вони зібрали військо з усієї Антії-України й повели проти нападників. Першу й другу битву анти програли, під час третьої завдали нищівної поразки готам.
Вінітарія було вбито. Антія-Україна відродила свою міць.
У подальшій боротьбі проти готів та інших варварських племен анти об’єдналися з гуннами, що їх очолив київський воєвода Аттила. (За І. Біликом-Гатилом).
У союзі з гуннами Антія-Україна набула нового розвитку й піднесення.
Її міць і єдність порушили і зруйнували київські князі X – XIII століть своїми міжусобицями, скасуванням язичництва, віча та духовної влади волхвів.
Період Антської держави III – VIII ст. н. є.- славна сторінка в історії українського народу, зокрема – в історії його державності. В цей період найвищого розквіту досягає і давньоукраїнська міфологія. Найпопулярніші боги в антів: ДАЖБОГ, ДАНА, ДОДОЛА, ЖИВА, КОЛЯДА, КУПАЙЛО, ЛЕЛЬ, МОКОША, ОВСЕНЬ, ПЕРУН, СВІТОВИД, СТРИБОГ, ВЕЛЕС, ЧИСЛОБОГ, ЯРИЛО та ін.