Все своє життя А. Кащенко захоплювався історичним минулим України. Відчуття історії, а також глибоке розуміння трагедії рідного народу знайшло відображення у творах письменника. У творі “Над Кодацьким порогом” письменник відтворив події, які сталися на Запорозькій Січі у сімнадцятому столітті. Біля Дніпра над Кодацьким порогом поляки будують міцну фортецю, “маючи на думці одрізнити Запорожжя від України і перешкоджати поневоленому українському людові тікати на Січ, і запорожцям виходити з Січі на Україну та нагадувати нещасним
Козаки не можуть цього допустити. Вони вирішують здобути гроші, вчинивши напад на турецьке місто Азов. Врятувати багатьох невільників, а на здобуті гроші добре озброїти військо. Нарешті вони зможуть віддячити за всі кривди полякам! Судима розробив добрий стратегічний план і повів військо на Кодак.
З захопленням зображує письменник, з яким завзяттям билися козаки. “Рубалися козаки з бусурманами на галерах й у місті”. Але в той же час його сповнює сум через те, що б’ються братні народи, які не зуміли порозумітися й жити в згоді. Та не судилося запорожцям цього разу вибороти волю, хоч і зруйнували вони Кодацьку фортецю, бо підступно вбили вороги гетьмана Івана Судиму.
Але минули роки, і козаки, очолені Богданом Хмельницьким, повстали проти утисків польських магнатів і відстояли права й волю свого народу.