Він вышней волею небес
Породжений в оковах служби царської.
Він у Римі був би Брут, в Афінах Периклес
А тут він – офіцер гусарський.
(“До портрета Чаадаєву”, 1820)
Звернемося до вірша. Перечтем перший чотиривірш:
Любові, надії, тихої слави
Недовго тішив нас обман… і т. д.
Як зрозуміти ці рядки? Очевидно, перша строфа говорить про мирні насолоди життя, про надії на щастя, про літературну славу, славу мирної, тихої. Саме в такому змісті варто розуміти епітет “тиха”, що нерідко здається учнем “невідповідним”
Але ці надії на тихе, мирне щастя зникли. “Днів александрових прекрасний початок” уже відійшло в минуле. Надії на ліберальні реформи не здійснилися. В умовах прлитического гніта, безправ’я й сваволі мирне щастя, “тиха слава” неможливі.
Відзначаємо простої, але сильне порівняння: “Як сон, як ранковий туман”. Ні від сну, ні від ранкового туману, дійсно, нічого не залишається. На зміну устремлінням до мирного особистого щастя приходять цивільні почуття, желанья, пов’язані з політичною боротьбою.
Читаємо другу строфу. Звертаємо увагу на два образи, що виникають
У даному контексті він значить: жорстока, нелюдська. Батьківщина названа “вітчизною”, тобто відібрано з ряду можливих синонімів те слово, у якому є відтінок сердечності, інтимності. У розібраній строфі поет сказав:”Але в нас горить ще желанье”. Він говорить не тільки про себе, але виражає почуття й думки багатьох.
Про яке бажання він говорить?
Перечитуємо наступну строфу, з її змісту це бажання визначається: настання “мінути вільності святий”. Про що говорить слово “мінута”? Про швидке здійснення “вільності”, мабуть, про перемогу справи звільнення шляхом революційної боротьби. Що означає в даному контексті епітет “святий”?
Високе розуміння слова “вільність”. Порівняння “як чекає коханець молодої мінути вірного свиданья” підкреслює й щирість і силу нетерпіння, і впевненість у здійсненні затаєного бажання (“вірне” свиданье).
На цій строфі закінчилися глибокі міркування поета, що природно підготували патріотичний революційний заклик, укладений у двох останніх строфах.
У двох останніх строфах укладений заклик “вітчизні присвятити душі прекрасні пориви” і виражений упевненість у тім, що “Росія вспрянет від сну, И а уламках самовластья напишуть наші імена!”.
Що значать слова “уламки самовластья”? Падіння самодержавства, революція і її перемога. Яку ж ідею висуває поет, до чого він призиває?
До самовідданого служіння батьківщині шляхом боротьби із самодержавством. Справжній патріотизм невіддільний для поета від революційної боротьби. До заклику, укладеного у двох останніх строфах, ідуть міркування поета.
Вони й приводять до заключного звертання до друга.
Звернемося до деяких деталей. Як називає поет того, до кого звертається? “Мій друг” і “товариш”. Перше звертання зрозуміло й звично. Чаадаєв – близький друг поета.
Що несе друге звертання? Слово “товариш” вносить новий відтінок – учасник справи звільнення, соратник у боротьбі. Що значить вираження: “Зійде вона, Зірка чарівного щастя?” Перемога в боротьбі за волю.
Слово “зірка” у політичній лексиці епохи часто символізувало революцію, схід зірки – перемогу справи звільнення. Рилєєв і Бестужев назвали свій альманах “Полярною зіркою”.Кюхельбекер в одному з віршів писав:
Ми разом помчимося туди,
Туди, де сходить волі зірка.
Тому саме це слово в посланні, зверненому до політичного однодумцям ( адже поет звертався не тільки до Чаадаєва), підходило краще всякого іншого слова (наприклад, слово “зоря”) для того, щоб викликати потрібну асоціацію. Взагалі, вірш включає цілий ряд слів, характерних для політичної лексики епохи: “вітчизна”, “влада”, “самовластье”, “честь”, “воля”. Відзначимо ще, що такі слова високого літературного ряду, як “внемлем”, “упованье”, “вспрянет”, цілком відповідає високому пафосу, яким перейняте все послання.
Яким розміром написаний вірш? Чотиристопним ямбом. У розборі цього вірша ми не вважаємо за необхідне робити які-небудь подальші спостереження над характером вірша.
Який його жанр? П о с л а н и е. Дружнє послання – розповсюджений у ті часи жанр; Пушкін до нього часто звертався, і в цьому випадку він цілком відповідає тону інтимності й щирості, але, зрозуміло, “послання” зовсім не означало, що вірш призначався тільки для тої особи, до якого зверталося. Воно розраховано на широке коло читачів.
Відзначимо, що в дружнім посланні поет ставить більшу патріотичну й революційну тему: любов до батьківщини й революційне служіння їй сприймається в єдності особистих і суспільних інтересів. Образ поета, відбитий у посланні, прекрасний силоміць і безпосередністю патріотичного почуття, поетично вираженого.
Філософська лірика Пушкіна гаряче сприймалася читачами його часу. “До Чаадаєва” поширювалося в сотнях списків (надрукувати його, зрозуміло, не можна було). Уперше в зовсім знівеченому виді воно було поміщено в альманасі М. А. Бестужева “Північна зірка” в 1829 р. Повністю вірш був надрукований тільки в 1901 р., тобто через 83 року після його створення. Декабристи широко використовували послання до Чаадаєва як революційну прокламацію
(1 votes, average: 5.00 out of 5)