Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, предметна спрямованість свідомості аналітика, застосовані при цьому методи визначають види
А. л. т. обстоюється і традиційно здійснюється прихильниками описової поетики” яка бере свій початок з “Поетики” Аристотеля. Літературознавчі школи, які продовжують традиції, започатковані Платоном, розробляють засади і методику рецептивної поетики, замість А. л. т. здійснюють його інтерпретацію. А. л. т та його інтерпретація дуже близькі, тому прихильники прагматичної поетики тепер вживають спарений термін “аналіз-інтерпретація”,
А. л. т., його інтерпретація є складовими частинами методології літературознавства, вивчення художньої літератури, дослідження її історії. У “новій критиці” США та Англії А. л. т. означає вирізнення елементів структури твору, пояснення їх значень у синтезованих символах, метафорах, синтаксичних структурах. Деякі митці і теоретики відкидають потребу А. л. т., визнаючи необхідність його для осягнення і розуміння тільки естетичного сприйняття твору.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)