9 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Важко було письменникам творити в умовах винищування українського слова. У часи, коли кожний твір, що мав надрукуватися, підлягав гострій критиці і прискіпливому цензуруванню!
Але за допомогою різноманітних художніх засобів вдавалося митцям слова відображати у своїх творах “правду життя”, засуджувати несправедливість у будь-яких її проявах, викривати злодіяння проти трудового народу, підтримувати його в складних ситуаціях. Дуже часто вдавалися письменники до застосування алегорій.
Алегоріями насичені байки Григорія Сковороди, широке використання знайшов цей прийом у творчості Тараса Шевченка. Звертався до алегорій і Пантелеймон Куліш.
Його поезія “До кобзи” демонструє вдале залучення алегоричних образів для передачі ідей художнього твору. Тільки завдяки алегоріям поет зміг висловити свої думки і переконання.
Алегоричний образ кобзи виступає в поезії як узагальнений “символ”
“рідної сім’ї” – українського народу, а також “рідної хати” – єдиної неподільної батьківщини. Згадуються “братерські душі” і “мертві брати” – кращі сини України, що поклали своє життя на вівтар вітчизни. Ситуацію в Україні автор змальовує в темних, мінорних тонах:
Темно надворі, зоря не зоріє,
Вітер холодний з півночі віє,
Квилять вовки по степах-облогах.
Північ виступає алегорією самодержавної Росії, яка “холодними вітрами” – різними указами і постановами – “заморожувала” життя в Україні. Однак автор не втрачає оптимізму, він вірить, що “із мертвих воскресне Вкраїна”, що прийдуть довгоочікувані зміни, оновиться суспільство і настане вільне, щасливе життя. Поет сподівається “живої весни” – образ весни є алегорією революційних змін, народження і розквіту нового життя.
П. Куліш звертається до кобзи, закликає дзвонити і збудити національну свідомість нашого народу; вірить в те, що здатне слово поета розбудити чиєсь “ще не спідлене серце”, і в те, що обізвуться одне до одного серця людей, як озивається “на бандурі струна до струни”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)