АЛАТИР (АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР).
І. Священний “живий” камінь, що лежить у ВИРІЇ1 під “першодеревом світу” ПРАДУБОМ.
За легендою, А. походить від яйця, котре зніс першобог давніх українців СОКІЛ-РОД.
А. уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Та міць і сила криється в незліченній і безконечній кількості живих зародків і бруньок, що лежать під священним каменем і котрі щовесни ДАЖБОГ (в давніші часи БІЛОБОГ) засіває землю і людство.
З священним каменем Вирію давньоукраїнські жерці
За легендою, на священному “живому” камені Вирію щозими спочиває, набираючись нових сил, бог блискавки і грому ПЕРУН.
2. У стародавніх українців-язичників А.- священне місце, на якому приносили жертви богам. За первісної доби алатирі-вівтарі містилися просто неба на верхів’ях гір, високих пагорбах і берегах рік, на лісових галявинах тощо. З розвитком будівництва,
3. Християнська церква запозичила в язичників алатирі-вівтарі, що стали святим місцем у храмі. У вівтарі, як правило, є престол, на якому зберігається Євангеліє, хрест, свічки, квіти тощо. Вівтар відокремлений від середньої частини церкви високим іконостасом. Є різні форми вівтарів.
1 Тут і далі виокремлюються ті назви та імена, що є в цьому словнику (авт.).
(2 votes, average: 4.00 out of 5)