Едгар По народився в акторській сім’ї. Рано став сиротою, але був усиновлений багатим комерсантом. Учився в університеті, але не закінчив. Схильність до літературних занять позбавила Е. По матеріальної підтримки названого батька.
Злидарське існування, безладне особисте життя привели до тривалої хвороби. Бездушшя оточуючих людей і байдужість суспільства до долі таланта обірвали творчість Едгара По в момент її розквіту.
Зміст творчої спадщини Едгара По можна виразити його власними словами: “Я родом із тих, хто відзначений силою
Він є класиком “короткого оповідання”.
Прозова спадщина Едгара По – біля сімдесяти оповідань і повістей – невелика, але на диво різноманітна за стилем і тематикою. Справедливо оцінив творчість Едгара По Ф. Достоєвський, відзначаючи, що він “страшный писатель – именно страшный, хотя с большим талантом. Его произведения нельзя прямо
Эдгар По только допускает внешнюю возможность неестественного события, и, допустив это событие, во всем остальном совершенно верен действительности”.
Ця незвичайність повістування робить оповідання Едгара По новелами, в яких усі подробиці представленого образу чи події дійсно можливі і відбуваються в житті.
Усі новели По можна класифікувати за тематичним принципом: психологічні, науково-фантастичні і детективні.
Краса рятує все живе. Свої “страшні оповідання” Едгар По називав логічними. Головний герой досліджує таємницю шляхом міркування.
Детективні новели принесли письменнику світове визнання. Герой-сищик розмотує клубок загадок методом раціонального аналізу. Щоб читачу було легше стежити за процесом розслідування, автор уводить менш кмітливого напарника, який веде розповідь.
Детектив пояснює йому в подробицях хід своїх думок (ця традиція укоріниться в детективній літературі: у парі будуть працювати Шерлок Холмс і доктор Ватсон, Еркюль Пуаро і полковник Гастінгс).
У “Золотий жук” Вільям Легран майстерно розшифровує складну криптограму (тайнопис), за допомогою якої пірат Кідд указав місце, де заховані скарби.
В оповіданні “Вбивство на вулиці Морг” сищик-аматор Дюпен знаходить рішення, у пошуках якого безрезультатно б’ються кращі уми паризької поліції. Дар аналізу служить джерелом інтелектуальної насолоди. Злочин, про факт якого говориться на початку оповідання, показання свідків, логіка міркувань і висновок сищика, коментар оповідача і, як підсумок, встановлення особи злочинця, – весь цей ланцюг чітко продуманих елементів і складає детективне оповідання. Дюпен – центральний герой – цікава особистість. Він аристократ, який одержав солідну освіту, любить книги, багато читає.
Заняття сищика приваблює його як джерело естетичної насолоди. Найтонша інтуїція, сміливість припущення, яскравість уяви забезпечують успіх. Дюпен, сидячи в кабінеті, логікою міркування виявляє вбивцю. Для художнього стилю письменника характерні простота й лаконізм.
Автор активізує думку читача, зосереджує його увагу на участі в рослідування.
Психологічна новела “Падіння дому Ашера” присвячена історії виродження і загибелі членів знатної родини. Родерік Ашер і його сестра Маделейн – хворі люди. Герої знаходяться на грані божевілля, їхня чутливість у сприйнятті світу доведена до краю.
Страх сковує головного героя, його переслідують кошмари, дивні видіння. Мотив загибелі стародавнього аристократичного роду здобуває в цій новелі елегійне звучання.
Слід сказати про художню манеру американського письменника. Едгар По дуже простий і лаконічний у використанні художніх засобів. Ніщо не відволікає уваги читача, мобілізується його думка.
У такий спосіб Едгар По прагне до єдності, до реалізації принципу гармонії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)