Це питання я, як і інші діти, задаю собі з п’яти років. Тоді я, надивившись бразильських серіалів, просто мріяла бути акторкою. Але це лише дитяча мрія. Зараз я вже точно знаю, що робота журналіста – моє покликання.
Стати журналістом я вирішила два роки тому. Чим же мене залучає ця професія? У першу чергу тим, що вона цікава й творча.
Адже це ж просто чудово, коли ти прокидаєшся ранком і не знаєш, куди тебе направлять, у яку гарячу крапку сенсаційних подій ти потрапиш, з ким тобі прийде спілкуватися, у чиїй долі ти візьмеш участь! У цій роботі
Я мрію мати свій молодіжний журнал. Я знаю, що в підлітків багато проблем. Часто ці проблеми дуже впливають на їхній характер, погляди, особисте життя. Через яких – те конфліктів або невдач вони не думають про школу, про близький, про своє Майбутнє. Їх турбує ця проблема. І підлітки вибирають “єдине вірне рішення”: починають пити, курити, приймати наркотики, намагаються покінчити із собою. А мій журнал буде допомагати таким хлопцям знаходити дійсно вірне рішення.
Крім того, я хочу допомагати дівчинам своїми радами налагодити особисте життя в рубриці “SOS”, для цього я повинна
Так само я хочу, щоб у моєму журналі друкувалися фотографії дівчин. Не фотомоделей, а звичайних дівчин. Адже кожна в душі мріє з’являтися на обкладинках модних журналів.
Чому б не допомогти?
Я думаю, що в роботі журналіста мене залучає спілкування з людьми. Адже їх я з кожним днем буду дізнаватися усе більше й більше, брати участь у їхній долі хоча б тому, що вони просто довірили мені свою історію
Журналіст, на мій погляд, – сама цікава професія. Цікава й дуже відповідальна. Коли я почуваю, що повинна зробити що – те корисне для людей, то розумію, що я комусь потрібна, а виходить, я живу не зрячи!
В 1997 році до нас у школу прийшов Д. В. Адеянов. Зібравши більшу групу учнів, він учив нас грати в теніс. Із усього класу залишилася тільки я. Мене залучив цей спорт, і я вирішила назавжди віддати йому своє серце. Щоденні тренування, утома наводили мене на думку піти зі спорту, але батьки не дозволяли, і зараз я вдячна їм за це. Теніс-Це мій хліб у житті, моє майбутнє.
Я пам’ятаю свою першу поїздку на змагання в Медногорске, там я відразу ж посіла перше місце. Ніколи не забуду почуття, які тоді випробувала. Я радувалася за себе й свого тренера
Поступово ми підростаємо й стаємо прикладом для наслідування починаючим тенісистам. Якщо самому стати тренером і виховувати дітей, які, як і я, колись віддали свою душу тенісу, тоді можна буде заново випробувати гордість за себе й за своїх вихованців. Я мрію щодня вставати о сьомій годині ранку і йти на роботу, віддаватися повністю дітям, учити їх тому, чому колись учили мене. Як чудово, після двох тренувань у день лягати спати, розуміючи, що прожив день не зрячи, допоміг комусь почати розкривати здатності, доставляти радість
Але ця робота дуже важка. Вона, як і будь-яка інша професія, вимагає великої уваги й любові, лише тоді людин зможе скорити її. Думаю, це більша радість, учити дітвору грати в теніс, спостерігати за тим, як вони ростуть у професійному плані.
Тренер бачить свого вихованця частіше, ніж своїх дітей, але через багато років він зрозуміє, який внесок вніс у розвиток своєї країни й кожної дитини індивідуально.
Думаю, ледачим людям нема чого робити в спорті, адже він вимагає великої праці й уваги. Тренер – це вчитель. Але він повинен учити, не тільки грати в теніс, але й виховувати в дітях характер, повага до людей. Тренер стає гідним прикладом для учня. Він – прихильник дисципліни й порядку.
Справа повинне бути вище всього. Я переконана, що дитина не народжується спортсменом, а лише, у процесі діяльності стає таким
У мене в сім’ї є людина, якому я можу наслідувати, на кого хочу бути схожої. Це мій тато. Він віддав життя спорту
Так само я хочу одержати утворення журналіста. У цій професії мене залучає спілкування з людьми. Я думаю, дуже важливо, з кожним днем дізнаватися усе більше.
З’являється багато знайомих. Я хочу писати про спортсменів і зірки шоу-бізнесу. Мені здається, це дуже цікаві люди. Вони дійсно знають, чого хочуть, завжди домагаються своєї мети
Для успішної роботи кореспондентові, необхідно мати особливі властивості характеру й професійні навички, починаючи із чесності, допитливості й акуратності. Вони зобов’язані розпізнавати таку інформацію, що буде цікава й корисна читачам. Головне завдання журналіста – писати людям тільки правду
Я щиро сподіваюся, що в нашій країні розуміють всю значимість цього питання, адже всі що дає вчитель, школа, інститут супроводжує нас протягом всього свідомого життя, і зв’язати своє життя з галуззю освіти й журналістики – краще рішення для людей, які думають не тільки про себе, але й майбутньому своєї батьківщини
(1 votes, average: 5.00 out of 5)