1968 – наші дні
Тарас Прохасько Богданович
(16 травня 1968)
Прозаїк, журналіс, публіцист
Народився 16 травня 1968 р. у м. Івано-Франківськ. Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка (тепер – Львівський національний університет ім. І. Франка) (1992). Спочатку працював в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, а згодом – у рідному місті учителював, був барменом, сторожем, ведучим на радіо РМ “Вежа”. Співпрацював також із львівськими газетами “Експрес” та “Поступ”.
Лауреат видавництва “Смолоскип” (1997). Член Асоціації українських письменників. Живе в Івано-Франківську.
Тарас Прохасько – автор прозових книг: “Інші дні Анни” (К.: Смолоскип, 1998) та “РМ “Галичина” (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001). До книги “Інші дні Анни” ввійшли повісті “Essai de deconstruction (Спроба деконструкції)”, “Довкола озера”, “Некрополь” та “Від чуття при сутності”. В Івано-Франківському видавництві “Лілея-НВ” підготовлена до друку окремою книгою повість Тараса “Непрості”.
Його повісті
Його твори ввійшли в антології: прози “Тексти” (К.: Смолоскип, 1995: повість “Некрополь”), дев’яностих “Іменник” (К.: Смолоскип, 1997: повість “Essai de deconstruction та хрестоматійний додаток “МУЕАЛ” (Плерома. – 1998. – Ч.3: уривок з повісті “Від чуття присутності”). Низка оповідань та філософських есе опубліковані у часописах “Четвер” (1992. – Ч.1(3), “Кур’єр Кривбасу” (1999. – Ч.119-121), альманасі “Кінець кінцем” (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. – Ч.1) та ін.
Твори Тараса перекладені польською мовою і вийшли окремою книгою “Inne dni Anny (Wolowiec: Wydawnictwo Czarne, 2001) (переклади Лідії Стефанівської та Ренати Руснак). Повість “Некрополь” перекладена англійською мовою й опублікована в антології “Two Lands, New Visions” (1998).
Часом видається, що Тарас Прохасько – наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки – робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. Тарас по-своєму трактує і саму філософію: “ФІЛОСОФІЯ. Завжди при тобі, як частина тіла.
Коли більше нема нічого, вона є Всім” (Прохасько Т. ЛЕКСИКОН таємних знань//Четвер. – 1992. – Ч.1 (3). – С.81).