Упродовж тисячоліть існує наш народ. Протягом багатьох століть він збирає перлини своєї мудрості, накопичує досвід. Виникають особливі традиції, вірування, звичаї і втілюються в народній творчості: міфах, легендах, переказах.
Скільки цікавого в них! І справді, це сама душа нашого народу промовляє з Пісень, казок, переказів і підказує, як жити, у прислів’ях і приказках.
Найбільше мені подобаються міфи, вони особливо цікаві, я дуже люблю їх читати. Адже з них ми дізнаємося, у що вірили наші пращури, чого боялися, чим пишалися. Звичайно
Але скільки ж насправді ми маємо спільного, нас хвилює та захоплює те саме.
А читаючи легенди й перекази, дізнаємося про тих, хто завжди був гордістю нашого народу, хто боровся за нас і віддав життя. Це і козаки, і давні мужні богатирі. Вони вміли і землю орати, і захищати рідну землю.
Це чарівні українські дівчата, які ціною власного життя допомагали боротися з татарами. Вони сильні та прекрасні, допомагають людям і завжди поруч у біді. Це описано в легендах “Здобувач привілею”, “Про козака Мамая”.
Колись давно, коли не було ще телевізорів і бібліотек, люди, закінчивши
Слухачі передавали з покоління в покоління пам’ять про славетних синів України так само, у піснях, у переказах (наприклад, “Характерник Кравчина”, “Як Сірко переміг татар”, “Козацька вдача”). І тому жила і не вмирала слава нашого народу.
У міфах, легендах і переказах вічно живе мудрість нашого народу. Незабаром прийде наша черга передавати її дітям і онукам. А вони через багато років передадуть цю мудрість своїм нащадкам. І так народна мудрість житиме вічно.