На початку третього тисячоліття, у вік космічних швидкостей, дивовижних досягнень науки і техніки, ми знову повертаємось до міфів Давньої Греції. Повертаємось не тільки до перших фантастичних уявлень про створення світу, про виникнення людини та зміну пір року. Нас, у першу чергу, цікавлять давні уявлення про людину, її прагнення, мрії, її розуміння Добра і Зла.
Людина є центром давньогрецького міфу, вона може навіть сперечатися з богами і не поступається у цій боротьбі своїми принципами.
Вимушений завдяки ревнощам Гери зробити дванадцять
Невблаганного Аїда схиляє повернути на землю його улюблену Еврідику. Дедал втілює вічну мрію людини літати. Пігмалюн силою свого кохання зворушить Афродіту, і та оживить створену ним Галатею.
Їхня мужність та сила, їхні таланти і почуття гідні уваги і пошани завжди. Недарма ж вони через віки дали натхнення художникам та скульпторам, письменникам та музикантам. Недарма ж у давньогрецькій міфології їх так і звуть – герої.
Поруч з ними не такі вже й величні і досконалі мешканці Олімпу. Вони занурилися
Тому й герої давньогрецьких міфів сподіваються тільки на себе, втілюючи справжнє розуміння Правди і Добра, Кохання і Краси.
Міфи – це справжня скарбниця мудрості, джерело вічних цінностей людини.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)