Кожен образ, на мій погляд, є носієм певної риси, з якою народилася і померла героїня. Так, говорячи про Лізу, автор неодноразово звертає увагу читача на її самотність: самотня в юності, “самотній крик”, “лякала самотність”. Дівчина прожила з відчуттям самотності.
Такою ж самотньою була її смерть. Отже, Ліза – це самотність. А в Соні Гурвич письменник виділяє непомітність. Саме такі непомітні дівчата здійснили немало подвигів в ім’я Батьківщини, своїх рідних, коханих. Так непомітно, але героїчно Соня і відійшла у вічність.
У
Але ми не засуджуємо її, а співчуваємо, бо це теж типовий образ дівчини часів війни. Женя Комелькова, звичайно, – символ краси. Все в ній було красиве: і тіло, і душа, і думки, і почуття, і вчинки.
Любила все красиве. І після смерті німці дивилися на її прекрасне обличчя. Автор в образі Жені підкреслив силу і перемогу краси над смертю.
Рита Осяніна – відчайдушна, мужня жінка. Вона вся ніби сталевий нерв.
Отже, Рита – символ мужності і непокори; такою ж мужньою є смерть цієї героїні.
Вони загинули, щоб ми з вами жили. Вічна їм слава! Прошу вшанувати пам’ять усіх загиблих у Великій Вітчизняній війні хвилиною мовчання.
Зазирають зорі ночі У рядки пісень моїх, Ніби очі, ніби очі Тих, кого нема в живих. Чую вічну років повість В час нічної тишини: Будь як совість, будь як совість Тих, що не прийшли з війни! Р. Гамзатов
Тож хай світять на мирному небі і живуть у наших серцях зорі на ймення:
Бричкіна Ліза Гурвич Соня Женя Комелькова Осяніна Рита Четвертак Галка
(1 votes, average: 5.00 out of 5)