Ми прочитали повість М. В. Гоголя і дослідили, які українські мотиви покладені в основу твору “Ніч перед Різдвом”? Дослідження ми проводили на основі енциклопедій, довідкової літератури, словників. Результати дослідження показали: “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя – справжня енциклопедія українського фольклору, побуту, звичаїв, які так любив письменник Микола Васильович Гоголь.
В Україні вбрання дівчат і молодих жінок було завжди пишним і гарним. Його купівля вимагала чималих грошей і була доступна лише заможним селянам. Найбільш
Особливе значення надавалося червоному кольору, він був обов’язковим у таких деталях, як фартух, пояс, дівочі стрічки. Білий колір сорочки – колір ретельно відбіленого лляного полотна. Це своєрідний естетичний еталон української сорочки. З домотканого сукна – білого, сірого або чорного кольорів шили верхній одяг – свитку. Особливого значення в українському національному костюмі надавали нашивним прикрасам – вишивкам.
Спочатку вони виконували не стільки естетичну роль, скільки магічну (роль оберегу від злих духів, хвороб).
Орнаментом
(Демонстрація національного українського костюма на репродукціях картин В. Маковського “Українська красуня”,. “Українка”, М. Пимоненка “Молодиця”, “Ідилія”, В. Тропініна “Українець”, “Дівчина з Поділля”, К. Трутовського “Біля тину”, “Весільний викуп”, а також репродукцій із колекції українського народного костюма музеїв України.
.
І знову повернемося до засніженої Диканьки і пригадаємо, як готувались в старовину до Різдва українські селяни. А в цьому нам допоможе тітка Солоха. Вона розповість про українську кухню.
Солоха. Страви української кухні набули заслуженої слави, особливо український борщ. Українська національна кухня багата стравами, які готували до різноманітних свят і обрядів – весілля, народження дитини, проводи до війська і т. п.
Так, наприклад, млинці з пшеничного і гречаного борошна були обов’язковою стравою на масляну. До великих свят, як Різдво Христове, пекли пироги з м’ясом, печінкою, сиром, маком. Обов’язковою стравовою став компот із сухофруктів – узвар.
Українські пампушки і вареники і дотепер популярні в Україні та за її межами. Як сказав старий пасічник Рудий Панько: “Кращих страв на світі немає, ніж у нашій Диканьці. Тільки приїздіть до нас!”
Дивно сяє місяць! Складно розповісти, як добре вештатися такої ночі між юрбою, що сміється та співає, між парубками, охочими до всіляких жартів, витівок. їх може навіяти тільки ця ніч! Свята ніч! Ніч, що сміється.
У доброму кожусі тепло; від морозу палають щоки! Зорі сиплються з неба і світиться все довкола, яку казці! Парубки й дівчата співають колядки, славлять народження Христа, бажають здоров’я господарям і всім людям світу.
Але кожна ніч закінчується і починається новий день – день нових надій. Промені вранішнього сонця несуть світло, яке відганяє темні сили. Добро перемагає завжди, адже його все ж таки більше не землі.
Світлом добра осяяні Твори М. В. Гоголя, а його рідна земля пам’ятає свого сина, а ймення тій землі – Україна.