Враження у творчому процесі письменника – чуттєва основа, на яку спирається художньо-образне мислення митця. В. – відчуття і сприймання людини, які виникають у неї в процесі безпосереднього контакту з дійсністю і супроводжуються емоційним збудженням. В. живлять уявлення і творчу уяву письменника, забезпечують конкретно-чуттєву пластичність образів. Функції В. у виникненні художнього твору, передачі читачам естетичної ідеї-пафосу І. Франко пояснював так: “Поетичний твір я називаю ідейним тоді, коли в його основі лежить якийсь образ,
Б.-І. Антонич відтворював цей процес у вірші “Елегія про співучі двері”: “Співучі двері, сивий явір, / старий мальований поріг. / Так залишилися в уяві / місця дитячих днів” моїх, / так доховала пам’ять хлопця / затьмарені вже образи, / такий обмежений став обсяг / тієї пісні, що дрижить, / яка зворушенням хвилює, / та все ж без зайвої сльози / пейзажі споминів малює. /І хочу знову пережить / хлоп’ячі радощі та бурі. / Швидкий струмує в жилах кров, / і сяють щастям
Пор.: “Жінка стояла мовчки, наче чужа в цій черзі, де, здавалось, всі знають всіх. Вона не вступала ні в які балачки, але й до неї ніхто не звертався з питаннями. Слава не могла опертися враженню, що в цій жінці є щось незвичайне. їй навіть здалося, що від жінки пахне якимись особливими парфумами – з тонким і гіркуватим запахом. Вмовляла себе, що цього не може бути, що повітря в магазині було дещо задушливе, щедро насичене запахом продуктів, які тут продавалися, більш за все маринованих оселедців, то де ж би тут пробитись парфумам” (Галина Гордасевич “Прощання з Ізольдою”). Це – сприйняття людей у черзі журналісткою, яка була “тверезою дитиною свого тверезого двадцятого віку, звикла находити всьому логічне пояснення і не вірила, що між людьми можуть виникати якісь стосунки, не підвладні законам логіки”.
Не вірила, але невдовзі переконалася, що перші враження, інтуїтивне осяяння здатні керувати діями людини інколи сильніше від світоглядних засад. Це – сфера і предмет художнього “дослідження”. Багатство вражень, особлива увага до їх переливів навіть за рахунок відтворення чіткості предметного світу лежать в основі імпресіонізму.