“Ніби щойно прокинувшись, він відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є “Сонячними кларнетами” ( О. Білецький ).
“Сонячні кларнети” явили вже поета сформованого і високо оригінального в художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок… Звідки взяв молодий поет ці розливи сонячного світла, що струменять у його віршах?
Звідки прийшла до нього, нарешті, дивовижна, незрівнянна музика, якою все перейняте в його поетичному
“Тичина-кларнетист, можливо, був найвизначніший лірик світу у свої класичні роки ” ( Василь Барка ).
“Ми насолоджувалися красою українського слова, яке… грало, співало, бриніло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги ” ( М. Бажан ).
“Великий поет цілковито зник зі сцени – з’явився безоглядний одописець тирана” ( В. Стус ).
“Феномен Тичини –