Розкажіть про перекладацьку діяльність П. Грабовського.
Перекладати П. Грабовський почав ще в юнацькі роки. Вже 1888 року, коли був у “Бутирках”, перекладав зарубіжних поетів, а ще більше – під час ув’язнення в іркутській тюрмі (1889-1892 рр.). Саме тут з’явилися переклади “Шільйонського в’язня” Байрона і “Євгенія Онєгіна” Пушкіна. Все життя він приділяє перекладацькій практиці значну увагу. Говорячи про принципи своєї перекладацької діяльності, Грабовський зазначав: “Всякий добрий переклад, по моїй думці, повинен
Найбільше Грабовський перекладав російських поетів: О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, М. Некрасова, М. Огарьова, І. Сурикова та інших. Особливо близькою була Грабовському поезія М. Некрасова, яка відповідала його власним настроям.
Намагався Грабовський перекладати й російський національний епос, особливо героїчні билини. Саме Грабовському належать перші переклади билин “Ілля Муромець”, “Святогор”, “Микула”.
Визначне місце серед перекладів
Досконалістю визначаються його переспіви творів видатної польської поетеси Марії Конопницької, віршів великого болгарського поета Христо Ботева. Окремою збіркою видав він також переклади творів народного шотландського поета Роберта Бернса. Працював він над перекладами Байрона, Гейне, Гете та інших.
Грабовський також багато працював над перекладами російською мовою кращих зразків української поезії, бажаючи ознайомити з нею широкі кола російських читачів. Із цих перекладів він склав 1898 р. цілу збірку “Песни Украины”, яка є своєрідною антологією української поезії російською мовою. Головне місце в ній посідають переклади поезій Т. Г. Шевченка.
Видані окремі збірки перекладів Павла Грабовського: “Твори Івана Сурика” (1894 р.), “З чужого поля” (1895 р.), “Доля” (1897 р.), “Хвиля”. Багато своїх перекладів поет називав переспівами, бо в деяких поетів він “брав тільки мотив, переймався настроєм, а переспівував цілком по-своєму”.
Перекладна діяльність П. Грабовського – це справжній подвиг поета, коли врахувати час і умови, в яких він працював.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)