У моєму житті мистецтво займає важливе місце. Воно є особливою формою суспільної свідомості, яка дає уявлення про художньо-образне життя суспільства, зокрема людини. Образотворчим мистецтвом я захоплювався з раннього дитинства, навіть встиг навчатися в художній школі.
На мою думку, я просто не маю права не згадати про найзагадковіший його світовий шедевр.
Леонардо да Вінчі – один з найвидатніших діячів Італійського Відродження. Він непорушно вірив у силу людського розуму. Мистецтво для нього було засобом пізнання природи і законів
Саме цей чоловік між 1503 і 1505 рр. написав “Джоконду”. Це найбільш відома картина у всій історії живопису.
Досі не з’ясовано, кого насправді зображено на картині. Це жінка віком від двадцяти семи до тридцяти двох років. Вона поважно сидить в кріслі і ласкаво усміхається.
Глянеш вперше – в її очах безмежне щастя, глянеш вдруге – глибокий смуток. Вже багато століть її погляд зачаровує всіх. Ще жодному живописцеві не вдалося так досконало зобразити портрет, як це зробив Леонардо.
Одна з гіпотез свідчить, що це портрет Мони Лізи ді Антоніо ді Нольді Герардіні, жінки купця П’єрфоранческо
П’ять століть назад цей твір коштував шістнадцять вагонів золота, а сьогодні він безцінний і зберігається у Луврі.
“Джоконда” стала сенсацією ХХ століття. Нажаль, я не мав змоги побачити цей шедевр на власні очі, лише міг оцінити репродукції. Хоча навіть вони дали мені можливість зрозуміти, що портрет Мони Лізи – це сповідь художника у фарбах.
Я гадаю, що це вічний твір, і ним будуть захоплюватися ще багато майбутніх поколінь.