Як з’явилося слово шпаргалка, наука точно не знає. Можливо, за основу був узятий корінь -шпар-, від “шпарити швидко, без запинки”.
Друга версія – шпаргалка походить від санскритського “shoargalle”, що означає “секретний, таємний документ”.
Але вірогіднішою представляється версія, що це слово, як і багато інших, пов’язані з освітою, дісталося нам в спадок від стародавніх греків.
Шпаргалка – від польського “szpargaly” – непотрібні, списані папери, в польський прийшло з латині (“sparganum” – пелюшка, лахміття),
У сучасному значенні шпаргалка уживається з кінця XIX – початку XX століття. Хоча, безумовно, шпаргалки були відомі набагато раніше. Стародавні шпаргалки писалися стародавніми учнями на вощених глиняних табличках, які не можна заховати в кишені або за пазуху.
Паперу тоді ще не існувало, а папірус і пергамент коштували дорого. Учні, що користувалися глиняними шпаргалками, часто попадалися, піддавалися стягненням, а іноді навіть, як нездібні бути громадянами в майбутньому, – скидалися з кручі в бушуюче море.
Уявляєте собі старогрецького учня, який несе на іспит десяток глиняних табличок під тунікою?