Яке суворе слово – Україна:
У ньому дзвін шабель, і гук гармат,
І тулумбасів грім, і попелище хат,
Й китайкою накрита домовина.
Ю. Мушкетик
Скільки їх, народних героїв, відомих і невідомих, віддавали своє життя за Україну, віками боролися за її волю та незалежність і гинули з думкою про неї, їх імена, можливо, і не збереглися б, якби не народна пам’ять, яка уславила подвиги своїх героїв у перлинах українського епосу – думах. Назавжди в пам’яті нащадків залишаться козак Голота, Самійло Кішка, Іван Богун, Максим Перебийніс,
Саме про одного з таких героїв, який “не боявся ні огня, ні меча, ні третього болота”, і розповідається в “Думі про козака Голоту”.
Козак Голота – це узагальнений образ народного героя, що стояв на захисті мирної праці людей, боронив рідну землю від турків і татар. У думі змальовується поєдинок Голоти з багатим татарином, який мріяв упіймати козака й запродати його в рабство. Хитрому, жорстокому та жадібному татаринові народ протиставив свого улюбленця, якого наділив найкращими
Його одяг і прізвище свідчать про те, що Голота – простий трудівник, який і був справжнім охоронцем рідної землі. Козак убиває татарина, що символізує віру народу в перемогу над ворогами.
Інший герой думи – Самійло Кішка – особа історична. Брав участь у морських походах козаків проти Туреччини й потрапив у турецький полон, у якому провів 25 років. Але бувши людиною волелюбною та хороброю, він організував повстання козаків-невільників на турецькій галері й повернувся на Україну, де був обраний гетьманом.
Правдиве змалювання важкого становища українського війська під час облоги Вінницької фортеці ми бачимо в “Думі про Івана Богуна”. Герої цієї думи – Богдан Хмельницький та Іван Богун – це мужні захисники своєї Батьківщини, готові віддати власне життя, аби охоронити українські землі від польсько-шляхетських загарбників.
Усі герої народних дум – чесні, відважні, сміливі люди, які вірно та віддано служили своїй Батьківщині, не відступали перед труднощами й небезпеками, не боялися вогню, катувань та голоду, тому нащадки будуть завжди пам’ятати їх подвиги, а слава їх “не вмре, не поляже однині й до віка”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)