Мої батьки взагалі люблять природу, рослини, тому завжди намагаються не пропустити цю виставку, а цього разу зрештою взяли із собою й мене. Мама говорила мені, що там цікаво, але я не очікувала, що мені так сподобається. Перше враження – дуже багато людей у величезному спортивному залі, все щось шукають, кожний своє.
Потім батьки пішли дивитися поливні системи для нашої садової ділянки, а мені це не цікаво, тому я вирішила все розглянути самостійно.
Павільйонів різних – безліч. В одному продаються саджанці дерев і чагарників, в іншому
Просто посередині залу коштують коні, слон і зайчик. Живі, але зеленого кольору. Ні, вони, звичайно, не рухаються, але однаково вони живі, тому що зроблені з кущів, вистрижені.
Звичайні кустики із дрібним темно-зеленим листям, але видовище дуже захопливе. Пригадую, мама купила колись журнал про квіти, і там ми прочитали, що це називається топиарным мистецтвом. Напевно, дуже складно створювати такі живі скульптури ножицями.
Але й цікаво. А головне
Іду далі, до кімнатних Рослин їх багато різних, з яскравими квітами або ошатним листям, от дивовижні кактуси, є рослини, які нагадують кучеряву травичку. А от новина для мене – виявляється, ананас може бути кімнатною рослиною. Прислухаюся до розмови продавця з молодою дівчиною, він розповідає про маленьку цікаву рослину з дивними глечиками замість квітів. Виявляється, ця рослина – зветься вона непентес – харчується комахами.
Вона заманює їх у свій глечик заходом нектару, потім кришечка глечика закривається… От так квіточка! Просто хижак якоїсь.
У школі нам розповідали про рослини-хижаках, але власними очами я таке побачила вперше.
Ще одна продавщиця квітів читає невелику лекцію про квіти. Протискуюся ближче, тому що Мова йде про мої улюблені фікуси. На стелажах їх багато, є й великий фікус каучуконосний, точно такий коштує в мене будинку. Тільки мій звичайний, зелений, а тут є й червонуватий, і зелений з білими плямами. Є ще фікус Бенджамина, він росте у вигляді елегантного дерева, його батьківщина – В’єтнам. Два дуже цікавих різновиди фікуса – це фікус лировидный з величезним листям у формі гітари й фікус верболистый – і правда, листя, як у верби.
Виявляється, є ще фікуси із крихітним листям, вони стеляться по землі. Поспішаю до іншого павільйону, де продаються примули. Квітки в примул різні: одна з рожевими квіточками, інша з малиновими, є з жовтими, синіми, білими.
Тепер я зрозуміла, чому в народі примулу називають “ключиками” – дійсно, квітки схожі на ряд ключів, особливо ті, що з довгими квітконіжками.
Треба ж не забути про те, що незабаром Восьме березня, а мама моя любить бегонії. Отже йду далі до павільйону, де багато бегоній. Вони теж різні, як і фікуси.
Вибираю бегонію рекс – у неї дуже гарне різнобарвне листя. Думаю, мамі сподобається.
Залишилося ще небагато грошей, піду виберу насіння квітів. Я люблю сама вирощувати розсаду, а потім висаджувати її на дачі. Торік я посадила біля нашого будиночка мирабилис, і мама з батьком були просто щасливі. Це рослина вдень непоказне, зате ввечері розкриваються яскраві квітки, які мають чудовий аромат.
Закриваються вони після сходу сонця, тому народна назва цієї рослини – нічна красуня. Насіння мирибилиса я назбирала багато, можна навіть поділитися із сусідами. Тепер хочу купити насіння маттиолы, вона теж ароматна, і яскравих квітів, щоб прикрасити садові доріжки.
Ой, час іде так швидко, а я ще не дивилася композиції із квітів. Поспішаю в той куточок залу, де влаштували конкурс композицій. Ну, такої краси я ще не бачила.
Троянди й лілії в незвичайних вазах або просто в кошиках, а от кораблик із квітів. Є й традиційні букети з незнайомих мені рослин. Цікаво, як роблять кістяки з листя? Виглядають вони в композиціях просто приголомшливо.
А ще мені дуже подобаються в букетах різні злаки. От уже й мама кличе, настав час збиратися додому, а я ще не все подивилася. Попрошу неньку, щоб вони з татом небагато посиділи, відпочили, а я поки швидко помилуюся іграшками.
Чого тільки тут немає – і метелики на паличках, які можна встромляти в горщик з рослиною, і маленькі керамічні фігурки – жаби, мишки, зайчики, собачки, і крихітні жучки “сонечко” на липучках. Одним словом, очі розбігаються. Але я вже більша, розумію, що всього, не купиш, а деякі речі навіть цікавіше зробити самої. Отож вертаюся до батьків, які чекають мене. Батько купив мені рожеву лійку з довгим носиком, про яку я давно мріяла.
Велике спасибі! Добре, що батьки взяли мене із собою, завтра в школі розповім своїй кращій подрузі Оксані, як цікаво було на виставці квітів. І ще хочу пошукати в шкільній бібліотеці книгу про рослини, тому що хочеться знати більше про цей чудовий світ.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)