Літературну діяльність Д. почав рано політичними памфлетами (анонімними) і газетними статтями. Виявив себе як талановитий сатирик-публіцист і видатний ідеолог буржуазії. Писав на різні політичні теми
До художньої Творчості Д. звернувся пізно. На п’ятдесят восьмому років життя він написав свого “Робинзона Крузо”. Незважаючи на це, літературна спадщина, залишена їм, величезно.
Разом з публіцистикою налічується понад 250 добутків Д. У цей час його численні добутки відомі тільки вузькому колу фахівців, але ” Робинзон Крузо “,
“Робинзон Крузо” – ярчайший зразок так наз. авантюрного морського жанру, перші прояви к-рого можна виявити в англійській літературі XVI в. Розвиток цього жанру, що досягає своєї зрілості в XVIII в., обумовлено розвитком англійського торговельного капіталізму. З XVI століття Англія стає головною колонізаторською країною, і в ній найбільш швидким темпом розвивається буржуазія й буржуазні відносини.
Дефо використає стиль “Подорожей”. Його особливості, що мали певне практичне значення, в “Робинзоне Крузо” стають літературним прийомом: Мова Д. також проста, точний, протоколен. Йому зовсім далекі специфічні прийоми художнього листа, так наз. поетичні фігури й тропи
Буржуа не закривав ока на те, що у світі боротьби не все йде гладко. У боротьбі із природою й людьми він перешкоди переборювала, на невдачі не скаржився, не нарікав. Мир гарний, але мир неорганізований, скрізь безгосподарність. На якій би крапці земної кулі Крузо не опинився, скрізь він дивиться на навколишніми очами хазяїна, організатора. У цій своїй роботі він з однаковим спокоєм і завзятістю смолить корабель і обливає гарячим варом дикунів, розводить ячмінь і рис, палить зайвих кошенят і знищує людожерів, що загрожують його справі.
Все це робиться в порядку звичайної повсякденної роботи. Крузо не твердий, він гуманний і справедливий у світі чисто буржуазної справедливості
“Робинзон Крузо” зіграв величезну роль у боротьбі буржуазії з аристократією, він оформив ідеологію висхідної буржуазії протиставленням її творчої діяльності паразитизму аристократії, що відживала. Навіть у чисто буржуазні відносини на своєму острові Д. втиснув феодальний початок, щоб яскравіше оттенить його нікчемність. Феодалізм зробив спробу вкоренитися на острові в особі двох англійських матросів-піратів, страшенних шибеників і ледарів. Вони оголосили весь острів своею власністю й жадали від колоністів сплати ренти за користування землею – і захоплення вкрай нахабний і зовсім ні на чому не заснований, але в такій формі уявляв собі буржуа історичне походження аристократії, земельної власності й ренти
(1 votes, average: 5.00 out of 5)