Час будівництва першої Різдво-Богородицької церкви в Гереженівці невідомий. Краєзнавець Л. Похилевич припускає, що це був 1783 рік.
Напевне, церква побудована таки в кінці 18 століття, бо достеменно відомо, що на початку 19 ст вона існувала і в 1806 році її притч складався з трьох осіб: священика, паломника і паламаря.
До другої половини 19 ст церковна будівля постаріла і впродовж 1868 – 1890 років був здійснений її капітальний ремонт, який обійшовся в 1 050 рублів. За іншими джерелами, у 1878 році в Гереженівці була збудована нова дерев’яна церква.
Парафія Богородицьком церкви була невелика і бідна. З 1841 року до неї була приписана Михайлівська церква с. Аполянки, яка до цього була самостійною. В 1863 році в парафії налічувалося 763 особи (384 чол. і 379 жін.), у 1901 році в Гереженівці мешкало 1 380 осіб, а в 1910 році – 1 809 душ (917 чол. і 892 жін.) .
Але парафія була бідною не через мало численність мешканців села, а тому, що Гереженівка розташована між двома ярмарочними пунктами – Уманню та Бабанкою, та ще й на близькій відстані від них.
Тому, як жалівся парафіяльний священик І. Козицький
Голос священика, що провідує в храмі, є “гласом вопиющего в пустине”, а тому парафіяни бідні і духовно”, – жалівся Владиці гереженівський священик. Вихід з такого стану бачився митрополиту у вихованні молоді, яка у парафіяльній школі та й у храмі прилучатиметься до духовності і з часом надаватиме перевагу церкві, а не базарам у недільні дні.