Я глибоко переконана, що козацтво відіграло велику роль в історії України, справило вплив на формування специфічних рис культури, самосвідомості та національного характеру. На мою думку, вже самим фактом свого існування воно надихало українців на боротьбу проти феодального гноблення, за національну незалежність.
З давніх-давен український народ змушений був відстоювати свої права на вільне існування, адже земля наша була багатим і щедрим краєм, на який зазіхали вороги. Нам відомо, що саме Козаки присвятили своє життя боротьбі за волю
Запорожці самовіддано боронили свій народ і рідну землю, прагнули свободи й власної держави. Сьогодні мі, нащадки славних козаків, розуміємо, який великий внесок зробили козаки в справу розвитку освіти й культури. Адже саме запорожці були заступниками й оборонцями братств, осередки яких виникли по всій Україні.
Найбільше допомагав їм П. Сагайдачний. Він сам з усім козацьким військом
Я вважаю, що козаки зіграли свою роль і у формуванні національної ментальності. Мі до сііх пір захоплюємося героїзмом запорожців, які, не думаючи про собі, йшли на смерть за волю України. Смороду були благородними людьми, гордими й нескореними. Однією з найголовніших рис козацької ментальності, на мою думку, була висока громадянська свідомість. І саме цю рису необхідно відродити сьогодні. Крім того, це були люди добросердечні, безкорисливі, чесні, щедрі, вірні в дружбі.
Смороду над вусі цінували власну волю, поважали старших, були простими, поміркованими й винахідливими.
Ці чесноти, безумовно, вплинули на формування нашого менталітету. Мі повинні гордитися своїми предками й наслідувати їх. Мабуть, не варто всі, що було логічним і доречним в епоху козацтва, механічно переносити в сьогодення. Захоплюючись героїзмом запорожців, слід пам’ятати, що доба кривавих воєн, заплутаних, незрозумілих інтриг запозбавляла відбиток на їхніх серцях, інколи перетворюючи їх у кремінь.
На Січі цінувались відвага, військовий досвід, кмітливість. Безперечно, чудові й варті наслідування риси. Алі людина лагідна, чутлива й вразлива чи навряд малий шанс виділитися з козацького гурту, хоч і була талановитою.
На мою думку, взірцем для наслідування могли б статі ті чесноти козаків, що співзвучні християнській моралі. Насамперед, це глибока повага до старших і заслужених воїнів, без яких не обходилася жодна козацька рада. їхнє слово було найвагомішим і часто ставало вирішальним. Ворожу, цей звичай варто відродити, бо тепер, на жаль, мудрість і життєвий досвід старших В очах нащадків на мають ваги
Також мені імпонує особиста чесність запорожців навіть щодо своїх ворогів і вірність у дружбі. Боляче й гірко спостерігати, як інколи зазаради власної вигоди хтось паплюжить колишнього друга, а щодо ворога – те й взагалі не соромиться будь-яких засобів…
А ще мені здається, що не зайвим було б запозичити в козаків винахідливість у повсякденному житті. Урбанізоване суспільство розбестило нас благами цивілізації й мі часто почуваємося безпорадними, не маючи під руками звичних засобів до існування. І, найголовніше, що потребує сьогодні відродження, – це висока громадянська свідомість наших предків. Нам потрібно дбати про духовне й культурне відродження народу, потрібно пишатися тім, що мі – українці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)