Притча – це невеликий прозовий твір повчального характеру. Саме слово “притча” походить з грецької мови и перекладається, як “пліч-о-пліч”. Притча дозволяє порівняти відому та неявну істину. Але не прямо, а через символи, образи та алегорії.
Зазвичай, сюжет притчі будується на спостереженнях із суспільного життя. Через невелике оповідання на прикладі вчинків та висновків героя доводиться істина. Існує багато причт, складених народом, а також біблейські притчі.
До останніх належить, наприклад, притча про доброго самарянина.
Потім тією ж дорогою їхав самарянин. Він побачив побитого чоловіка і допоміг йому, а пізніше відвіз його до постоялого двору й там піклувався про нього.
Розповівши цю історію, Ісус запитав законника : “Як ти думаєш, хто з цих
Притча вчить нас, що потрібно бути добрим з усіма людьми, незалежно від їх роду, віри чи раси. Ми повинні бути милосердними й допомагати тим, хто потрапив у біду.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)