Незважаючи на багато об’єктивних аспектів існування всього людства, між людьми повинні підтримуватися стосунки певного рівня і якості. Зокрема, має бути належне співчуття і взаєморозуміння, рівень якого буде достатнім для нормального життя кожної окремо взятої людини. Аспект взаєморозуміння і співчуття між людьми піднімався і розглядався в багатьох літературних творах. Та справедливості заради варто відзначити, що у авторів немає єдиної думки відносно даного явища.
Я можу висловити і власну позицію з цього важливого питання.
По-перше,
Крім того, важливо і те, що люди завжди змагаються за право мати доступ до тих чи інших благ. Чим більше ти намагаєшся і робиш для суспільства, тим більше ти отримуєш від нього. З іншого боку, важливо відзначити, що далеко не завжди вдається ставитися зі взаєморозумінням і співчуттям до того, хто є твоїм прямим конкурентом за отримання якихось благ або чогось подібного.
Зазвичай до таких
Як мені здається, співчуття та взаєморозуміння найбільше характерно для тих випадків, коли мова йде про взаємини з якимись близькими людьми. Ми завжди готові розділити як щось приємне, так і неприємності з близькими людьми. Ми готові поспівчувати їм, показати своє розуміння їх проблем і бути корисними у всіх інших питаннях. Вся справа в тому, що людина не може бути доброю взагалі до всіх без винятку.
Завжди існує якийсь ліміт або межа доброти. Краще всього, коли ця доброта проявляється саме до близьких, а не якихось випадкових чи чужих особистостей. Так забезпечується певний баланс і рівновага в усьому суспільстві.
Співчуття та взаєморозуміння між людьми можливо, воно проявляється у багатьох випадках. Однак вкрай важливо розуміти і усвідомлювати, що чужі один одному люди вкрай рідко можуть відчувати реальне співчуття і взаєморозуміння. Як правило, ці добрі якості витрачаються на близьких і друзів, а от для всіх інших їх залишається вкрай мало.
Можна довго розмірковувати, чи добре це чи погано, проте це самий справжній факт, який слід визнавати.