Бумеранг – це така штука в австралійських аборигенів, яка має властивість повертатися та летіти в напрямку того, хто її кинув. Тобто, кинув Петро бумеранга до Василя. А бумеранг сам повертається до Петра.
Так він працює згідно фізичних законів.
Чому ж бумерангом можна назвати слово? Адже сам бумеранг – це зброя, загострена дерев’яна палиця, її використовують на охоті, на війні! Порівняння ж слова з бумерангом говорить про те, що слово може бути зброєю.
Гострою та нещадною. А також саме такою зброєю, яка повертається до того, хто
Я придумав приклад того, як слово може бути бумерангом. Йшла собі одна людина вулицею та й обізвала іншу дурепою. А та почула та й обізвала дурепою першу, тобто, слово “прилетіло” назад.
Стоять вони серед вулиці та лаються, витрачають свій час на сварки.
Якщо взяти приклад з літератури, то можна побачити, що все серйозніше. У письменниці Марко Вовчок в повісті “Інститутка” панночка гнобить своїми словами та вчинками дівчат навколо, які теж хочуть щастя та кохання. А ще дуже яскравим прикладом того, як слова “літають бумерангами” може бути історія у повісті “Кайдашева
Стара Кайдашиха “пиля” словами невісток, немовби хоче розвалити сімейне щастя своїх синів.
Інші члени родини Кайдашів теж рідко лізуть “за словом у кишеню”, але слово це найчастіше сварливе. Воно “літає” від одного до іншого члена родини, провокує сварки та сутички. Варто одному з членів родини згадати ту сварку, що була колись, закипіти від старої образи – і вперед!
Тобто, зі словом варто бути обережним. Недобре та необачне слово може нашкодити дружбі, коханню. І тоді лишається тільки розкаюватися в своїх словах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)