Автобіографічний роман “Третя Рота” над яким Володимир Сосюра працював з перервами в 1926-1930, 1942 і 1959 роках, – це не тільки розповідь про власне життя, яким воно було, без прикрас. Це і важливий документ епохи, в яку жив поет.
Сам автор так свідчить про історію написания “Третьої Роти”: “Я почав писати прозою роман-трилогію ще в 1926-30-х роках. Уривок цього роману був надрукований в журналі. Весь же роман називається “Третя Рота”: 1. “Володька”; 2. “Крізь вогонь”; 3. “Поет”.
Надрукований уривок був про громадянську
Після Вітчизняної війни, восени 1959 року, Володимир Сосюра знову повернувся до роботи над романом і в чорновому варіанті закінчив усі три книги трилогії 1960 року. Почалася газетна публікація твору, яка була обірвана на самому початку забороною “згори”. В ті часи жанр мемуарів був рідкісним явищем у нашій літературі – треба було мати мужність, щоб сміливо й відкрито писати про недавнє минуле, не тільки добрим, а й гострим словом згадувати
Третьою спробою донести до читача цей твір уже після смерті автора стала скорочена публікація його в десятому томі творів В. Сосюри. Із шістдесяти розділів надруковано було лише двадцять шість (і ті зі значними скороченнями).
І тільки 1988 року вийшла повна книга (роман-трилогію перероблено на один твір).
Автобіографічний характер мають багато віршів і поем В. Сосюри, починаючи з “Червоної зими”. В одних творах ліричний герой ототожнюється з автором, інші присвячувалися якійсь конкретній події з його життя. Паралельне відтворення подій у поезії і прозі було викликане тим, що автор усвідомлював: поезія може бути піснею своєму народові, а не літописом його доби.
Якщо в поетичних творах Сосюра мав право на творчий вимисел, то в автобіографічному романі він з документальною точністю прагне відтворити побачене і пережите ним на життєвій дорозі.
Роман “Третя Рота” – це правдива розповідь поета і про важке дитинство, і про буремну юність, і про перші кроки в літературі, які він робив при допомозі відомих українських письменників. Автор не обминав і трагічних моментів нашої історії, і свої власні невдачі. Складні життєві обставини іноді загострювали стосунки із деякими його колегами по перу, але на спільному шляху боротьби і шукань поет залишився вірним найвищим людським ідеалам, не погрішив проти правди, навіть, здавалося б, невигідної йому, довіряючи читачеві найсокровенніше і найболючіше, що траплялося в його житті.
У спадщині Володимира Сосюри немає щоденників і дуже мало листів, тому цінність роману “Третя Рота” – цього яскравого зразка мемуарної прози – дуже велика.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)