Брати Том і Сіл Сойєри живуть в маленькому американському містечку Санкт-Петербурзі. Сід – хлопчик слухняний, сумлінно вчиться у школі. Том – повна його протилежність.
Мешканці містечка вважають Тома бешкетником і ледарем. А Тому просто нудно в тому містечку. Йому нудно на уроках у школі, де втомлений від спеки вчитель дрімає у кріслі як на троні. Не тішать хлопчика й вихідні дні. Треба знову рано вставати, умиватися, чисто вдягатися і йти до недільної школи.
Треба вчити релігійні вірші, ходити до церкви.
Том не знає, куди себе
На очах усього класу перелякана кішка, вчепившись кігтями в голову містера Доббінса. зриває з нього перуку. Всі бачать бридку лисину свого кривдника.
Не лише діти, а й дорослі жили в містечку нудним сірим життям. Та сірість і фальш у стосунках між мешканцями містечка обридли Тому Сойєру. Бажання сховатися подалі від
Гек був не тим хлопчиком, з яким дозволяли товаришувати дітям добропорядні містяни. Однак Томові було байдуже. Тільки з Геком він почував себе просто і невимушено.
Коли шукачі пригод все ж таки знайшли скарб, виявилося, що гроші їм ні до чого. В їхній хлопчачій вольниці багатство – зайва річ. Гек сказав своєму другові, що він не хоче бути багатим і жити в задушливих міських квартирах.
Для нього ліс та річка – рідний дім.
Як виявилося, життя на вільній природі, книги і товариство друга Гека мали більший вплив на виховання Тома Сойєра, ніж школа, церква і правила життя провінційного містечка. І я вважаю, що Марк Твен повністю поділяє погляди своїх героїв.