СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН

СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог.

Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській гімназії, студіював правничі науки і слов’янські мови в Київському університеті. Учасник хлопоманського

руху і польського повстання 1863 р. Працював актором на українській сцені в Галичині та у львівських польських театрах.

З 1869 р. – вчитель української словесності в академічній гімназії Львова.

П. Свєнціцький продовжив традиції “української школи” в польській літературі. Автор творів з українського життя польською мовою: “Гульнара”, “В степу”, “Отаманська могила”, “Покута”, “Подолянка”, повістей “Колись було”, “Соловійовка”, “Москаль”, “Тройка”, кількох збірок байок для дітей і дорослих, драм “Катерина” (за однойменною поемою Т. Шевченка), “Маруся”

(за повістю Г. Квітки-Основ’яненка), “Святослав Ігоревич”, комедій “Міщанка”, “Гаврило Бамбула” (переробка з Мольєра) та перекладів українською мовою (“Цигани” Й. Корженьовського, перший акт “Гамлета” й “Макбет” В. Шекспіра). П. Свєнціцький – редактор і видавець українсько-польського часопису “Siolo” (“Село”, 1866- 1867), в якому друкував твори Т. Шевченка, Марка Вовчка, Ю. Федьковича.

Редагував також польський тижневик “Nowiny” (1867 – 1869), гумористичний журнал “Дуля” (1869), педагогічний часопис “Szkola” (“Школа”).

Друкувався П. Свєнціцький у польських часописах “Dziennik literacki”, “Dziennik Lwowski” та інших виданнях. На сторінках львівського журналу “Нива” опублікував ряд нарисів (“Подорож до Кам’янця”, “Подорож по Україні”), низку ліричних поезій, повість “Колись було” тощо. Йому належать публіцистичні, науково-лінгвістичні та етнографічні праці, зокрема “Українська (руська) мовня граматика для учнів гімназій і шкіл реальних”, студія “Вік XIX в діях літератури української” (1871).

Він дбав про взаємозближення культур польського та українського народів, боронив мову, літературу, мистецтво України, сам примножував їхні здобутки.

Літ.: Радзикевич В. Павлин Свєнціцький: Публіцистична, наукова та літературна його діяльність. Л., 1911; Возняк М. Павлин Свєнціцький (Павло Свій). Л., 1914; Пачовський К. І. Павлин Свєнціцький – популяризатор творчості Шевченка // 36. праць одинадцятої наук, шевч. конф.

К., 1963; Франко І. Руський театр у Галичині // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1980. Т. 26; Дубина М. І. За правду слова Шевченка. К., 1989.

М. Дубина


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН