Над романом “Розгром” Фадєєв працював протягом трьох років (з 1924 по 1927 рік). У романі дана загальна широка картина великої переробки миру й людини після революції; це книга про “народження людини”, про формування характеру нової людини. “Перша й основна думка роману, – писав Фадєєв, – все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби, що випадково потрапило в табір революції, відсівається, а все, що піднялося зі справжніх Корінь революції, з мільйонних мас народу, загартовується, росте, розвивається
На початку роману Морозка нарочито виділений: ординарець, а не член загону. Морозка багато в чому втілює стихійний початок партизанського загону, і доказ тому – крадіжка динь, подія, що суперечить кожний упорядкованості
Але поступово Морозка наближається до загону. І це не випадково закладено ще на початку роману. Передісторія Морозки дуже схожа на передісторію Павла Власова – майбутнього героя-революціонера
Та й у першому розділі
Тому й прихід Морозки в загін, і його загибель, і подвиг закономірні й оправданны.
Морозка неминуче повинен був прийти до єдності з людьми, до повного відчуття спільної справи. Протипоставлений Морозке герой, з яким Морозка зустрічається й розстається в екстремальних ситуаціях, – Мечик. Мечик відразу протипоставлений всьому загону: інтелігент, закінчив школу, у загін одержав напрямок від партії есерів. Головне лихо Мечика в тім, що він приходить у загін не заради ідеї, а
(1 votes, average: 5.00 out of 5)