Ця біблійна фраза говорить про те, що спочатку Бог виговорив слово, а потім уже відповідно до сказаного утворилася земна твердінь, вода й ін. Виходить, первинно – Слово
Це наводить на роздуми про важливість мови, мовлення, людських слів. Недарма говорять, що словом можна вбити. Але словом можна й відродити. Тільки слова ці будуть різними. Або сказані будуть по-різному.
Мова – це живий організм. Він у постійному русі: одні слова народжуються, інші вмирають, треті переходять із однієї мови в іншій, четверті змінюють стильову приналежність.
Втручатися в нього декретами, заборонами, постановами, рішеннями безперспективно. Усередині мови, згідно К. Чуковському, діє саморегуляція. Це таке явище: процес відновлення мови протистоїть тенденціям опору нововведенням. Живий, як життя, мова створює бар’єри, які перешкоджають досить швидкому й безладному відновленню мовлення
Коли б не це, мова втратив би свій цілісний характер і в XXI сторіччі ми не розуміли б поезії основоположника російської літературної мови великого А. Пушкіна. Завдяки цій тенденції мова, як би не змінюючись, зберігає свої загальнонаціональні
Особливо в наш час, коли обмін інформацією став швидким і всеохоплюючим засобом міжнародного спілкування. У результаті іншомовні слова активніше, ніж коли-або, входять у рідну мову, пристосовуються до нього (наприклад, англійські іменники, потрапивши в росіянин або Українська мова, починають відмінюватися, як і дієслова; іноземні слова одержують властивій мові суфікси й префікси). Всі спроби замінити існуючі в українській мові іноземні слова українськими – приречені, а головне – вони не потрібні.
У мові приживеться те слово, що краще виражає вкладене в нього поняття і яке зручніше вупотреблении.
Зараз це дуже поширено: уживають іноземне слово замість рівнозначного рідного, як данина моді на все західне. Таке вже бувало в історії української мови. Закінчувалося всі язиковою саморегуляцією. Яскравий приклад того: іноземне “аероплан” і українське “літак”.
У книжковій мові живуть обоє слів, але ви коли-небудь чули фразу: “Купив квиток на аероплан” або “Літайте аеропланами!”? Українське слово “літак” виявилося у всіх випадках більше придатним, воно в активному використанні, а іншомовне – у пасиві. Але найчастіше ми вже не відчуваємо запозичень, тому що слово давно ввійшло в нашу мову давно зробилося своїм. От, наприклад, слово “халат”.
Тільки лінгвісти знають, що воно прийшло до нас із тюркської мови, з перського. Мені вдалося довідатися про це з етимологічного словника. Це слово ми вважаємо своїм. От підтвердження того, що мова живий, як життя
Завершуючи, хочу сказати: “Як же мудрий був Творець, що почав зі Слова!” Він подарував нам радість спілкування один з одним, радість читання, можливість слухати Слово Божие й звертатися до Господа зі словами каяття й благання
(1 votes, average: 5.00 out of 5)