У родині старого робітника Платона Ангела суворий закон – усі мають підкорятися волі батька. Кожен з дітей мусить розповідати йому про свої вчинки і здавати у загальну касу зароблені гроші. Віддають зарплатню зовсім дорослі Таня і Федір.
А ось молодший син Павлик, ще студент, зважується одружитися без батькового дозволу, не сказавши йому нічого про це. Молоді сподіваються жити у батьковому домі, але Платон заявляє, що тепер Павлик одружений чоловік і має сам годувати свою сім’ю. Павлик іде з рідного дому.
Платон ніколи не порушує
Сусіда Крячко засуджує Ангела за таке суворе ставлення до дітей, але у нього самого син виріс лінивим п’яницею.
Платон дізнається, що його син Федір зустрічається з заміжньою жінкою і запрошує її до себе разом із чоловіком. З розмови він дізнається, що маляр – непорядна людина, для якої цінність у житті мають тільки гроші. Дружині ж він весь час докоряє.
Старий благословляє кохання сипа і змінює своє ставлення до Клави.
Крячко та Платон розмовляють про проблеми виховання дітей. Платон висловлює думку, що головною засадою виховання має бути праця. Крячко докоряє Платонові поведінкою
Приходить з базару дружина Платона Уляна. Вона занепокоєна долею молодшого сина і теж не згодна з рішенням Платона. Та й сам він уже в глибині душі жаліє сина, але зробленого не повернеш.
Платон вирішує поїхати до старшого сина Петра, подивитися, як той живе. Бачить, що синова дача дуже нагадує його власне подвір’я. Від Вілі старий дізнається, що син хоче ще й півника змайструвати, як на батьковій хаті.
Батько є для нього найбільшим авторитетом.
Віля спочатку здається Платонові нікчемою, але насправді виявляється талановитим художником. Петро обіймає керівну посаду, і Віля звертається до нього з проханням допомогти в отриманні квартири. Але він чомусь не хоче жити у тому будинку, який пропонує йому Петро.
Батька це зацікавлює. Він починає розпитувати художника, а потім разом з ним їде дивитися місце новобудови. Виявляється, що будинок буде розташований біля заводу, а через п’ять років там збудують міст для вантажівок.
Під розпорядженням про будівництво стояв і синів підпис. Старий Ангел змушує Петра написати лист, у якому він пояснить помилковість проекту.
Син втрачає керівну посаду, дачу і машину, працює простим інженером і переїздить до батька. Чомусь разом з ним немає дружини – красуні Ліди.
Додому повертається Павлик. Разом із дружиною Олею вони заробили багато грошей. Старий зрадів поверненню сина і тому, що той виявився справжнім чоловіком, сильною людиною.
Знайомляться Таня і Віля. Віля приїхав малювати портрет Платона, бо той “засвітився” (ще раніше художник говорив, що малює тільки тих, хто світиться).
Повертається Ліда. Виявляється, що вона не кинула Петра, а він сам хотів відмовитись від неї, бо вже не міг її так забезпечувати, як раніше. Але для жінки важливе не це, вона сама буде тепер заробляти гроші.
У родину приймають Клаву.
Знову всі складають у загальну касу свої зарплати. Старий вирішує, що Оля і Павлик теж мусять віддати гроші, щоб родина могла купити квартиру Петрові. Самі ж будуть жити у батьків.
Почуваючи себе стомленим, Платон говорить, що піде трошки відпочити. Через деякий час до нього заходить Крячко і бачить, що старий Ангел помер.
Не знаючи про це, родина співає улюблену пісню батька:
І навчала стиха мати:
– А як жити – скаже тато.
П’єса “Дикий Ангел ” перш за все пов’язана з проблемою виховання. Старий Платон Ангел має свої погляди на те, як треба ростити дітей і чому їх треба навчати. І хай не завжди його вчинки здаються доцільними і справедливими, у нього є одна дуже важлива риса – послідовність у думках і поведінці.
Крім того, Ангелу вдається згуртувати велику родину і уникнути сварок між братами, що будують власні сім’ї. Батько залишається для синів авторитетом і тоді, коли вони починають самостійне життя.
Торкається драматург і інших проблем: обов’язки керівника перед підлеглими, виробнича відповідальність, особисті стосунки між людьми, вірність і справедливість.