Вивчаючи оповідання “Михайло-семиліток” Антіна Лотоцького, я дійшов висновку, що цей твір і сьогодні є цікавим і сучасним. У ньому автор уміло описує минуле, добу Київської Русі. Це були саме ті часи, коли від єдності народу, сили ного духу залежало існування цілої держави.
Душу народу Антін Лотоцький описує через образ Михайла-семилітка – сина князя Володимира. Цей хлопчик має незрозумілу силу, він вселяє людям віру у п іасну могутність, надає запалу перемагати ворогів. Саме духу народу бояться печеніги. їм байдужі київські мури,
Навіть тоді, коли зовсім нікого не залишиться серед живих, національний дух не дозволить нахабним завойовникам ступити на нашу рідну землю. Я вважаю, що якби кияни віддали Михайла, вони погубили б не гільки себе, а й цілу Україну, бо Київ – це столиця нашої Батьківщини, її душа і серце, яке живить силою та вірою всю країну.
Дух
На мою думку, Михайло-семиліток, хоча він іще маленький, є єдиним рятівником Києва від печенігів. Цей хлопчик – уособлення добра. Він слава і честь нашого народу, і горе нам, якщо колись віддамо на чужину свого останнього Михайла-семилітка.