Серед усiх чудес свiту найбiльше чудо – це людина i кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пiзнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. I навiть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цiнностей, як грошi, влада, слава i кохання, то переважна бiльшiсть вибрала б останнє. Так що ж це таке – кохання?
З цього приводу є багато думок i визначень. Звичайно це стан душi людини. Але це стан такої сили потрясiння, захвату, захоплення, екстазу, який змiнює людину фiзично i духовно. Але не всiм людям вiд природи дано кохати.
Дехто
Це як мана, як раптове оп’янiння. З приходом кохання життя набирає сенсу, повноти, з людиною вiдбуваються метаморфози: вона спiває, хоче слухати поезiю, починає малювати, писати твори, музику, починає по-iншому бачити небо,
Кохання – це робота серця, емоцiй, духу. Дуже часто кохання буває одностороннiм, i тодi воно перетворюєть ся на муку, причому ця мука теж найчастiше буває надзвичайної сили. У коханнi налито не лише меду, а й отрути. Цiкаво, що кохання нiби проходить кiлька етапiв, найчастiше три.
Спочатку це платонiчне замилування, романтика, квiти, музика. Пiзнiше – пристрасть, а потiм – довiра, прив’язанiсть, спорiдненiсть душ. Люди стають iнколи рiднiшими нiж брати i сестри по кровi.
Звичайно, кожен мрiє про красиве кохання, романтичне, єдине i неповторне. Та не всi розумiють, що воно не приходить саме собою, що потрiбна ще й велика робота душi i серця. Кохання – це велика сила i натхнення, якi рухають таланти, пробуджують здiбностi. Яке буде у людини кохання – залежить вiд культури, вiд виховання, вiд характеру.
Дуже б хотiлося, щоб кожна людина пережила це надзвичайне почуття, бо коли люди щасливi, тодi держава сильна.