Безліч сучасних та історичних творів, ким би вони не були написані, присвячені світлому почуттю любові. У всі часи любов стояла для осіб на самому першому місці. Без любові людина страждає, не може прожити весело і щасливо хоча б день. А ось коли вона нарешті приходила, вся людське життя квітло, ставало цікавим, живим, наповненим фарбами та радощами.
Ось тільки далеко не завжди все просто вдається в любові. Іноді навіть взаємна любов приносить страждання, оскільки певні обставини можуть перешкоджати тому, щоб бути разом з коханою людиною.
Одна з таких сумних історія розказана Марком Вовчком в її розповіді. У цій історії розповідається про Максима Гримача і його дочок. Одна з них, старша по імені Катря, полюбила хлопця-кріпака. Так склалося, що батько не хотів видавати її заміж за кріпака, а хотів видати виключно за вільного парубка з рівної сім’ї.
Цього хлопця звали Семен. Разом із Катрею вони сумували, тому що не могли бути разом. Але дівчина хотіла бути виключно з ним, хоча в неї були й інші варіанти, за кого вийти заміж.
Втім, в певний момент Семен міг стати вільним
Одного разу вона не витримала й кинулася в річку. Лише після цього батько Катрі усвідомив, що він накоїв, коли не дозволив їй вийти заміж за того, кого вона дійсно любила.
Історія Катрі Гримач служить підтвердженням, якою великою силою володіє любов. Іноді людей поділяють роки, кілометри, вони можуть бути людьми досконально різного статусу або соціального становища. Але якщо вони дійсно люблять один одного, вони просто зобов’язані бути разом. Якщо у людей не виходить бути разом, життя їх стає зруйнованим, безглуздим і марним.
Відмінний приклад того ми побачили на прикладі Катрі Гримач. На жаль, ця дівчина так і не змогла стати щасливою в любові. Це стало причиною самогубства, вона приєдналася до Семена на тому світі.