Протягом усього часу існування людства визначальне значення у житті суспільства відігрівали взаємини між людьми. Адже у будь-які часи людина не могла відчувати себе щасливою, якщо не мала добрих стосунків у родині, с друзями та оточуючими її людьми. То ж дружба і кохання супроводжували наших пращурів багато століть. Для сучасної людини вони мають таке ж велике значення, як і для людини, що жила у середньовіччі.
Темі кохання було присвячено безліч літературних і пісенних творів, витворів живопису і скульптури. В усі часи звичайні люди і митці
Доказом цьому може бути безліч українських пісень про силу кохання і жаль розлуки, про щастя та горе закоханих, про їх нелегку долі у давні часи та про їх прекрасне майбутнє.
На жаль, у наш час романтиків стає все менше, наші співвітчизники стають більш раціональними і практичними. Це дуже впливає на їх ставлення до інших, ставлення до друзів і коханих людей. Особисто я вважаю, що кохання – це найвище в житті людини відчуття, на яке вона тільки спроможна.
Саме про це і розповідають нам українські народні пісні про кохання.
Тема кохання – одвічна тема роздумів людства і одвічна тема мистецтва. Й до сьогодні нас хвилюють та розчулюють твори Петрарки, Шекспіра, Пушкіна, Ахматової, Франка, Лесі Українки. Шекспір оспівував красу справжнього кохання у своїх сонетах, у драматичних творах. Символом щирого почуття стали герої його трагедії Ромео та Джульєтта. В одному зі своїх сонетів Шекспір порівнював кохання з маяком, який ніколи не гасне, допомагаючи знаходити правильний шлях під час будь-якої негоди.
Красу кохання оспівували й українські поети і прозаїки.
Особливо мені подобаються прекрасні ліричні поезії Ліни Костенко – однієї з моїх улюблених письменниць. Твори, присвячені темі кохання, якщо вони написані щиро, стають справжніми шедеврами літератури, не втрачають своєї актуальності, скільки б років чи навіть століть не минуло з часу створення. Красу та силу кохання відображено і в народних піснях.
Якою тугою та ліризмом бувають просякнуті українські пісні, скільки в них є щастя та сонячних радощів!
Стаючи дорослішими, ми починаємо замислюватися над багатьма життєво важливими питаннями. Перша закоханість, безумовно, запам’ятовується на все життя. Під впливом почуття люди починають писати вірші, вести щоденники, вони стають чуйнішими та людянішими.
Навіть згодом, я впевнена, ніхто з нас не зможе без хвилювання згадувати свої шкільні роки, часи дитинства та юності, коли ми знаходили справжніх друзів, вперше закохувалися.
Кохання змінює людей, робить їх щасливими, очі в них сяють, вони стають ніби яскравішими. Не так легко знайти справжнє кохання, але це можливо, треба тільки вірити. Свій твір я хотіла б закінчити словами однієї з народних пісень, яка, на мою думку, передає надзвичайно правильний погляд на кохання:
“Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю – мій буде, мій буде.
Нехай шумить, ще й гуде.
Кого люблю – мій буде!”.
(3 votes, average: 2.00 out of 5)