Події, описані в новелі Т. Манна “Маріо і чарівник”, відбуваються в 30-ті роки двадцятого століття в італійському курортному містечку Торре. Як відомо, атмосфера курорту має забезпечувати відпочиваючих комфортом і розвагами. Але в Торре гості містечка зіткнулися з відвертою ворожістю – “злість, роздратування, напруження з самого початку висіли в повітрі”, “тутешнім стосункам бракувало щирості й невимушеності”, тут “загрозливо зосередився весь лиховісний дух тамтешніх настроїв”.
Ці зауваження автора створюють
Задуха в природі поєднується із задушливою атмосферою в Італії, де політика в ті часи тісно пов’язана з ідеєю нації. Зверхність, грубість влади у ставленні до людей передалася і пересічним громадянам.
Кавальєро Чіполло – “мандрівний віртуоз, майстер розважати публіку”, гіпнотизер, перетворював свої вистави на зле знущання надлюдьми, над їхніми найпотаємнішими, найінтимнішими почуттями, роблячи з них посміховисько, слухняних ляльок. Практично ніхто в залі не міг опиратися злій волі чарівника. Мадам Анджольєрі, симпатична
А цей злий демон викликав нові жертви і розповідав кожному подробиці його життя. Глядачі дивувалися, захоплено плескали в долоні, а кривобокий, страшний, напівп’яний маестро знаходив дошкульні слова, щоб принизити гордість людини.
Та ось у залі він побачив Маріо – “… кремезного юнака років двадцяти, коротко підстриженого, з низьким лобом і важкими повіками над туманно-сірими, з зеленим і жовтим полиском очима*. “Зовнішність його не здавалася простацькою насамперед завдяки вузеньким гарним рукам, аристократичним навіть для жителя півдня… “
Маріо за наказом чарівника слухняно пішов на сцену. Чіполло розповів здивованому хлопцеві про його попередню роботу і зауважив, що зараз юнак журиться через кохання. Із зали почувся глузливий регіт іншого хлопця, Джованотто, що добре знав ім’я Сільвестри, яку таємно і безнадійно кохав Маріо.
Чіполло, цей злий чарівник, під гіпнозом заставив Маріо повірити в те, що на сцені знаходиться кохана дівчина, і примусив юнака поцілувати себе. Цей облудник чепурився, кокетливо поводив кривими плечима, манірно закочував очі, а Маріо бачив перед собою чарівну Сільнестру і задихався від любові, щастя і пристрасті.
У залі запала мертва тиша, яку порушив регіт суперника Маріо.
Раптом поцілований горбань ляснув нагайкою, звук якої розбудив Маріо. Він кинувся зі сцени, на ходу витяг пістолет і вистрілив у Чіполло.
Маріо не витримав наруги над своїми почуттями, єдиний серед глядачів і учасників збунтувався і покарав гидкого демона.
Томас Манн у невеликому творі показав усю складність людських стосунків. Не можна знущатися над людьми, плювати їм у душу і принижувати особистість, адже може статися так, що знайдеться хтось, хто не захоче терпіти наруга над своїми почуттями.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)