Селянин данило розповідає про пригоду, яка з ним сталася. Схотілося йому дізнатися, як то пани живуть. Тому він вирішив спробувати, чи може мужик бути поряд з паном.
Перш за все вирушив на станцію та купив білет у перший клас. Здивувався, що касир йому нічого не сказав. дорогою кондуктор намагався його зупинити і відправити у вагон третього класу, та мужик браво йшов уперед. Коли потрапив у вагон, аж злякався, так тут було гарно.
Пани у вагоні теж спочатку думали, що він помилився, не туди потрапив, та данило показав їм свій білет.
Один
Бачачи, що пани закурили сигарети, дістав селянин і собі люльку. Скільки ж було крику, викликали навіть кондуктора. данило захистив своє право робити те саме, що й пани.
Дорогою до данила підсів пан з чорною бородою, що все його обороняв. Почав розпитувати, куди селянин їде, навіщо.
У місті, зустрівшись зі знайомим та прикупивши дещо, данило вирішив піти до театру. Побачив афішу, що у залі дворянського собранія відбудеться концерт,
Чоловік не згоджувався, показуючи квиток, тому його повели в поліцію. дорогою селянин утік, заплативши вартовому три карбованці.
Він страждав від тої зневаги, якої зазнав. На селі ж ще сміялися, що данило панського права добувався. “А воно й неправда: не панського, а людського. Та де ж воно в нас?”
(2 votes, average: 3.00 out of 5)