Щира дружба між Дмитром Яворницьким та Іллею Рєпіним тривала понад сорок років. Обидва діячі культури народилися й виросли на Харківщині, але познайомилися у Петербурзі тільки в 1887 році.
Коли Яворницький прибув на вечір, присвячений річниці народження Тараса Шевченка, на яку збиралося українське земляцтво, Рєпін підійшов до нього і запропонував сісти поруч.
Між ними зав’язалася розмова. Говорили про Україну, Запорозьку Січ. Рєпін розповів Яворницькому про свою працю над картиною про запорожців, які пишуть відповідь султану.
Його
Картина Яворницькому сподобалася. Він зі щирим захопленням хвалив автора, а потім радісно вигукнув: “Так беріться ж, дорогий Іллє Юхимовичу, за святе діло! Адже у своїх “Запорожцях” ви відображаєте одну з героїчних сторінок боротьби українського народу проти турецько-татарської агресії!”.
Та Рєпін відповів, що для цієї картини йому багато чого не вистачає. Дмитро Іванович пригадав про свою величезну колекцію, зібрану ще за студентських років, коли з торбою за плечима ходив
Яворницький запропонував Рєпіну для його картини книжки з історії запорозьких козаків, колекцію зброї, одяг, кобзу, люльки, фотознімки запорозького прапора, на якому зображені запорожці, що пливуть по Чорному морю, репродукції старих картин. Він приводив до майстерні живописця багатьох своїх земляків і знайомих, які позували Рєпіну. Це була суттєва допомога художнику.
Ілля Юхимович працював він над “Запорожцями” майже Дванадцять років. На великому полотні з’являлися все нові й нові постаті козаків. Вони здавалися Дмитрові Івановичу чудовими, але художник запевняв, що до них треба ще “трохи доторкнутися пензлем”. І справді, у результаті виходило краще, виразніше.
Художник тричі приїздив в Україну і на Кубань. На Кубані Яворницький порадив йому зустрітися з козаком-станичником Василем Олешком. У його обличчі художник побачив риси схожості з образом Івана Сірка.
Зібрані матеріали допомогли створити етюди, які потім художник переніс у картину. Яворницький допоміг Рєпіну увічнити одну із славних сторінок історії України.
Дружба двох побратимів дала рясні плоди. До нас дійшли слова Рєпіна, в яких він уболіває за долю України, клопочеться, щоб розцвів український стиль у мистецтві, адже український народ має особливе право на своє мистецтво.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)