Розповідь про Архімеда

Архімед (близько 287 – 212 рр, до н. е.) – один з найбільш відомих учених Давньої Греції, математик, механік та астроном. Він народився і жив на острові Сицилія у грецькому місті Сіракузи. Його батько Фідій був астрономом у правителя Сіракуз Пєрона II, котрому доводився далеким родичем.

Один з найвидатніших наукових здобутків Архімеда – обрахування значення числа “П”, котре давало можливість розраховувати площу круга.

Не менш видатним його відкриттям став закон про співвідношення об’ємів сфери, яка вписана у циліндр, як відношення

чисел два до трьох. Він так пишався цим відкриттям, що просив, щоб після смерті на його могилі викарбували зображення сфери, яка вписана в циліндр.

Йому належить відповідь на питання: чому одні тіла у воді плавають, а інші – тонуть? Відповідь на це питання він знайшов під час розв’язування задачі, яку йому поставив правитель Гієрон II, який підозрював майстра, що зробив корону унікальної краси, у крадіжці частини золота, підмінивши його сріблом. Архімед на основі відкритого закону плавання тіл та величини виштовхувальної сили, яка діє на занурене у рідину або у газ тіло, довів, що цей факт дійсно мав місце.

Закон

отримав назву – Архімедів закон.

Усім відомий вигук Архімеда “Еврика!” – “Я знайшов!”, котрий з тих часів став крилатим висловом.

“Дайте мені точку опори, і я переверну світ”, – запевнив Архімед царя після відкриття закону важеля. І довів, що, використовуючи “закон важеля”, можна робити майже чудеса: зміг витягнути на берег однією рукою за допомогою системи механізмів корабель, котрий раніше тягало для ремонту декілька сот осіб.

Під час оборони рідних Сіракуз від навали римлян греки змогли дати відсіч римській армії, використовуючи Архімедові військові машини, після чого римський полководець Марцел заявив: “Неможливо воювати з геометрією!”

Усе це дало згодом привід супротивникам великого оратора дорікати йому у відсутності натхнення і природних здібностей.: “Твої мови пахнуть олією, бо ти сидиш над ними цілими ночами при світлі маслянистого світильника”.

Але навіть вороги, нарешті, змушені були визнати силу і майстерність його красномовства. У його промовах надзвичайна простота висловлювання поєднувалась з величезною силою почуття і думки, ясністю і переконливістю, Демосфен завжди строго тримався предмета своєї промови, не любив порожньої балаканини. Він то говорив спокійно, впливаючи на розум слухачів, то підкоряв їх силою почуттів, передаючи їм свою гарячу віру в правоту справи, яку захищав.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Розповідь про Архімеда