Можна говорити про архетип подорожі у романі Патріка Зюскінда “Запахи”. Головний герой цього твору ЖанБатіст Гренуй змінює декілька світів у пошуках свого ідеалу і, здобувши бажане, повертається у “вихідну точку”.
Порівняємо подорож героя у Андерсена та Зюскінда. Подорож Гренуя з роману “Запахи” віддзеркалена на схемі:
Можемо помітити такі особливості:
-У обох творах герой проходить через ряд світів.
-Мотивом подорожі є пошук того, чого герою бракує у світі, де він почав своє життя: Герда покидає дім тому, що Снігова
-Подорож займає тривалий час, впродовж якого герой дорослішає, набуває досвіду.
-Здобувши бажане, герой повертається в той самий світ, з якого починав подорож.
-Опис подорожі у пошуках бажаного набагато більший за обсягом, ніж розповідь про повернення героя додому, в обох творах складається враження, що повернення героя відбувається миттєво.
Для порівняння:
Андерсен. “Снігова королева”: “Но вот услышался колокольный звон, и показались высокие башни их родного города. Они поднялись по знакомой лестнице
Зюскінд. “Запахи”: “Он переправился через Луару у Сюлли. Через день его нос уловил запах Парижа. 25 июня 1767 года он вступил в город через улицу СенЖак рано утром, в шесть.”
Але разом з тим звернімо увагу на відмінності архетипу подорожі у цих двох творах.
-Герої порівнюваних творів служать зовсім різним силам. Герда докладає зусиль для перемоги добра, для порятунку названого брата, а Гренуй схарактеризований як “злий геній” (“В восемнадцатом веке во Франции жил человек, принадлежавший к самым гениальным и самым отвратительным фигурам этой эпохи”).
-Герої приходять до зовсім різних результатів подорожі, Герда знаходить своє щастя і відновлює втрачену гармонію, а Гренуй, незважаючи на те, що його мрія збулася, відчуває лише розчарування (“Задыхаешься и тут, и там. Он вообще не хотел больше жить. Он хотел вернуться в Париж и умереть”).