У дитинстві Обломів подружився з Андрюшей Штольцем, сином керуючого сусіднім маєтком. При маєтку був пансіон для дітей місцевих поміщиків. У ньому вчився Обломів. Андрюша полюбив спокійного, нешкідливого Илюшу й тайкома від батька робив за нього половину уроків.
Виховувався Андрій у зовсім інших умовах, чим Обломів. Його батько прищепив хлопчикові любов до праці, мати – утворена жінка – розвивала в ньому любов до музики, літературі, мистецтву. По характері Штольц – повна протилежність Обломову, Він діяльний і наполегливий у досягненні
Штольц щиро любив Обломова, важко переживав поступове падіння свого друга. Багато разів він намагався врятувати Іллю Ілліча, навчити його жити по-іншому. Але Штольц не виявив стосовно друга властивої йому наполегливості. Знаючи, що не можна вірити обіцянкам Обломова, він не відвіз його з Петербурга, не перешкодив йому створити нову Обломовку на Виборзькій стороні
Обломів і Штольц – люди різних полюсів. Один є представником старого, що відмирає кріпосницького ладу, іншої – діяч нового, буржуазного типу. Гончарів наполегливо підкреслює в Штольце енергію, заповзятливість, працьовитість
Коли
Але Гончарів явно прикрашає Штольца, прагнучи бачити в ньому героя нового часу. Однак не випадково Добролюбов сказав про нього: “Штольц не доріс ще до ідеалу суспільного російського діяча…” і “…не він та людина, що “зуміє, мовою зрозумілому для росіянці душі, сказати нам це всемогутнє слово: “Уперед!”
Виступаючи за розвиток Росії по буржуазному шляху, Гончарів показує в Штольце чесного ділка, що відрізняється від тих неперебірливих у засобах хижаків, якими була більшість буржуазних підприємців. Письменник загалом говорить про головний у житті Штольца – його справі. Це не могло не позначитися на художній силі образа, і недарма сам Гончарів писав, що образ Штольца “слабшав, блідий – з нього занадто голо визирає ідея”.
Цікаве відкликання Чехова. “Штольц, – писав він, – не вселяє мені ніякої довіри. Автор говорить, що це чудовий малий, а я не вірю. Це продувна бестія, що думає про себе дуже добре й собою задоволена.
Наполовину він складений, на три чверті ходулен”.
В Обломове Гончарів показав поміщика-байбака, типового для російської дійсності того років, показав всебічно, йичего не приховуючи, ні про що по умовчуючи. Про Штольце ж письменник, як сказано вище, говорить не в повний голос, і тому, прагнучи підкреслити контраст його з Обломовим, робить це трохи штучно: на відміну від типово російського Обломова Штольц напівнімець.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)